Читати книгу - "Сучасна теория грошей, Рендал Рей"

які зводять усі інтервенції ФРС під час кризи в загальну суму). Чи не було б краще витратити частину цих коштів на порятунок Мейн-стрит і безробітних? Думаю, так. Імовірно, із цим погодиться більшість американців.
3.6. Технічні деталі координації дій центрального банку та казначейства: випадок ФРС2

Раніше ми обговорювали загальні випадки державних витрат, оподаткування та продажу облігацій. Підбиваючи підсумок, ми побачили, що, коли уряд витрачає, відбувається одночасне кредитування чийогось банківського рахунку та банківського резервного рахунку в центральному банку. Податки — просто зворотний бік цієї операції: дебет банківського рахунку та банківських резервів. Продаж облігацій здійснюється шляхом списання (дебету) резервів банку.

Для спрощення зручно консолідувати рахунки казначейства і центрального банку в «державний рахунок». Звісно, реальний світ складніший: окремо існує центральний банк і казначейство, а ще — спеціальні операційні процедури. До того ж на ці операції встановлені обмеження. Ось два загальні й важливі обмеження: а) державне казначейство має поточний рахунок у центральному банку і повинно використовувати залишки з цього рахунку для своїх витрат; б) центральному банку заборонено купувати облігації безпосередньо в казначейства, а також надавати казначейству кредит (адже це призведе до збільшення залишку на рахунку казначейства в центральному банку).

Сполучені Штати — країна, в якій діють обидва ці обмеження167. Далі ми розглянемо складні операційні процедури, які використовують ФРС і Казначейство США. Скотт Фуллвайлер, — мабуть, найбільш обізнаний у цій темі економіст, і цей параграф значною мірою ґрунтується на його публікації, яку ми цитуватимемо нижче. Читачам, які хочуть ще докладніше розібратися в проблемі, варто звернутися до його роботи, в якій використано підхід запасів та потоків для точного відображення результатів цих операцій.

Спершу ми розглянемо простий випадок — консолідовану державу (центральний банк і казначейство) та наслідки її витрат. А вже потім звернемося до реального прикладу — Сполучених Штатів сьогодні. Тут ми використовуємо кілька простих Т-рахунків. Деяким читачам може знадобитися трохи терпіння, але це допоможе зрозуміти попередні приклади балансів. (Примітка: це часткові баланси, для відображення поточної ситуації ми показуємо лише мінімальну кількість записів).

Уявімо, що уряд спочатку вводить податкові зобов’язання і купує літак. Це показано в прикладі 1А:

Консолідований уряд

Активи

Зобов’язання

+ Літак

+ Податкові зобов’язання

+ Резерви

+ Чиста вартість (багатство)

Комерційний банк

Активи

Зобов’язання

+ Резерви

+ Депозит до запитання

Небанківський суб’єкт господарювання — виробник / продавець літака

Активи

Зобов’язання

+ Депозит до запитання

– Літак

+ Податкові зобов’язання

+ Чиста вартість (багатство)

Cхема 3.1. Приклад 1А: Держава встановлює податкові зобов’язання і купує літак, кредитуючи рахунок у приватному банку

Унаслідок цього уряд отримує літак, а приватний продавець — депозит до запитання. Зверніть увагу, що податкове зобов’язання зменшує чисте багатство продавця і збільшує його для уряду (зрештою, в цьому і полягає мета податків — переміщувати ресурси до уряду). Приватний банк збільшує резерви на депозитному рахунку в консолідованому уряді.

Тепер податок сплачено шляхом списання (дебету) депозиту платника податків та резервів банку:

Консолідований уряд

Активи

Зобов’язання

– Податкові зобов’язання

– Резерви

Комерційний банк

Активи

Зобов’язання

– Резерви

– Депозит до запитання

Небанківський суб’єкт господарювання — виробник / продавець літака

Активи

Зобов’язання

– Депозит до запитання

– Податкові зобов’язання

Консолідований уряд (остаточний баланс)

Активи

Зобов’язання

+ Літак

+ Чиста вартість (багатство)

Небанківський суб’єкт господарювання (остаточний баланс)

Активи

Зобов’язання

– Літак

– Чиста вартість (багатство)

Схема 3.2. Остаточні фінансові позиції суб’єктів із прикладу 1А

Унаслідок урядової економічної політики «збалансованого бюджету» щодо витрачання й оподаткування відбулося переміщення літака в державний сектор і зниження чистого багатства приватного сектору. Уряд використовує монетарну систему для досягнення «суспільної мети» — отримання ресурсів, як-от, наприклад, літаки.

Тепер погляньмо, що відбувається, коли уряд витрачає з дефіцитом. Не плутайте — ми не стверджуємо, що податки не потрібні; згадайте, що «податки керують грошима», тож податкова система працює, просто уряд вирішив, що цього тижня він купить літак, не стягуючи додаткового податку.

У цьому випадку літак переходить до держави, але витрачання з дефіцитом дає змогу створити чисті фінансові активи (резерви) у приватному секторі (продавець має депозит до запитання, що дорівнює фінансовим зобов’язанням уряду — резервам). Однак банк тримає більше резервів, ніж хоче. Він хотів би заробити більший процент на надлишкових резервах, тому уряд починає продавати облігації (облігації продаються в межах монетарної політики, що дає змогу урядові досягати цільової ставки овернайт168):

Консолідований уряд

Активи

Зобов’язання

+ Літак

+ Резерви

Комерційний банк

Активи

Зобов’язання

+ Резерви

+ Депозит до запитання

Небанківський суб’єкт господарювання — виробник / продавець літака

Активи

Зобов’язання

– Літак

+ Депозит до запитання

Схема 3.3. Приклад 1Б: Держава витрачає з дефіцитом, що створює чисте приватне багатство

Консолідований уряд

Активи

Зобов’язання

– Резерви

+ Облігації

Комерційний банк

Активи

Зобов’язання

– Резерви

+ Облігації

Небанківський суб’єкт господарювання — виробник / продавець літака

Активи

Зобов’язання

– Літак

+ Депозит до запитання

Консолідований