Читати книгу - "Королівство шахраїв"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Відпочинь, — сказав.
— Куди ти йдеш?
— У мене є справи неподалік від силосів, і хочу подивитися, яку інформацію вдасться назбирати. — Хлопець відпустив ціпок, притуливши його до одного з рулонів.
— Не візьмеш його?
— Занадто підозріло, особливо якщо Ван Ек залучив до справи міську варту. Відпочинь, — повторив він. — Тут ти будеш у безпеці.
Інеж заплющила очі. Щодо цього вона могла йому довіряти.
Коли Каз розбудив її, сонце вже сідало, укриваючи позолотою віддалену вежу Гхезена. Вони вийшли з пакгауза, замкнули за собою двері та приєдналися до робітників, що поверталися на ніч додому. Потім рушили на південний схід, уникаючи найзалюдненіших частин Бочки, де, поза всіма сумнівами, нишпорила міська варта, і попрямували до житлових районів. У якомусь вузькому каналі вони сіли в невеличкий човник і спрямували його вздовж Ґраф-каналу до імли, що огортала Острів Чорного Серпанку.
Інеж відчувала, як зростає збудження, поки вони прокладали собі шлях між мавзолеями до центру острова. «Нехай із ними все буде гаразд, — молилася вона. — Нехай із ними все буде гаразд». Нарешті дівчина помітила мерехтіння тьмяного світла й почула невиразне бурмотіння голосів. Вона зірвалася й побігла, не зважаючи на кашкет, що впав із голови на порослу лозами землю. Рвучко відчинила двері до гробниці.
П’ятеро людей усередині підвелися, здійнявши зброю й кулаки, тож Інеж різко загальмувала.
Ніна скрикнула:
— Інеж!
Вона перелетіла кімнату і стисла Мару в міцних обіймах. А потім ураз усі опинилися довкола, обіймали її, плескали по спині. Ніна її не відпускала. Джаспер обійняв обох дівчат і радісно вигукнув: «Мара повернулася!», — а Матаяс стояв позаду, як завжди офіційний, проте з усмішкою на обличчі. Інеж перевела погляд із шуанського хлопчика, що сидів у центрі гробниці, на ідентичного шуанського хлопчика, що зависнув перед нею.
— Вілане? — сказала вона тому, що був ближче.
Він розплився в усмішці, проте та сповзла набік, коли малий озвався:
— Вибач за мого батька.
Інеж пригорнула його до себе й прошепотіла:
— Ми — не наші батьки.
Каз гупнув ціпком по кам’яній підлозі. Він стояв у дверях гробниці.
— Якщо всі вже закінчили обійматися, на нас чекає робота.
— Постривай, — вигукнув Джаспер, так і не відпускаючи від себе Інеж. — Ми не говоритимемо про роботу, поки не зрозуміємо, що це за штуки були в Клепці.
— Які штуки? — запитала Інеж.
— Ти не помітила, як половина Клепки злетіла в повітря?
— Ми бачили, як вибухнула бомба в «Білій троянді», — відповіла Інеж, — а потім чули ще один вибух.
— У «Кузні», — пояснила Ніна.
— А потім, — вела далі Інеж, — ми побігли.
Джаспер кивнув із розумним виглядом.
— Це була ваша найбільша помилка. Якби ви там застрягли, вас міг мало не вбити шуанський хлопака з крилами.
— Їх було двійко, — виправив його Вілан.
Інеж насупилася.
— Двійко крил?
— Двійко хлопаків.
— З крилами? — випитувала Мара. — Як у птахів?
Ніна потягла її до захаращеного столу, де лежала розгорнута карта Кеттердама.
— Ні, радше яку метелика, у смертоносного механічного метелика. Ти голодна? У нас є шоколадне печиво.
— Ой, справді, — згадав Джаспер. — Вона отримає таємний запас печива.
Ніна посадила Інеж на стілець і плюхнула на стіл перед нею бляшанку.
— Їж, — наказала вона. — Там було двійко шуанців з крилами, а ще чоловік і жінка, які були... незвичайні.
— Нінина сила на них не діяла, — повідомив Вілан.
— Гм-м-м, — ухильно відповіла Серцетлумачниця, витончено кусаючи краєчок печива. Інеж ніколи не бачила, щоби Ніна хоч щось кусала витончено. Вочевидь, її апетит не повернувся, і Мара замислилася, чи річ тільки в цьому.
Матаяс приєднався до них за столом.
— Шуанка, з якою ми стикнулися, була сильнішою за мене, Джаспера й Вілана, разом узятих.
— Ти правильно почула, — запевнив Джаспер, — сильніша за Вілана.
— Я виконував свою частину роботи, — заперечив молодший Ван Ек.
— Однозначно виконував, крамарику. Що то було таке фіолетове?
— Дещо новеньке, над чим я тепер працюю. Воно базується на равканському винаході з назвою лумія; полум’я майже неможливо загасити, але я змінив склад, і тепер воно палає значно гарячіше.
— Нам пощастило, що ти був там, — зауважив Матаяс і легенько вклонився, від чого Вілан набув задоволеного й надзвичайно схвильованого вигляду. — Ті створіння були майже несприйнятливі до куль.
— Майже, — похмуро повторила Ніна. — Вони мали сіті. Вони шукали гришників, щоб уполювати й захопити їх.
Каз притулився плечем до стіни.
— Вони були під дією парем?
Дівчина похитала головою.
— Ні. Не думаю, що вони були Гришами. Вони не демонстрували ніякої сили й не зцілювали свої рани. Здавалося, що в них під шкірою якісь металеві пластинки.
Вона швидко сказала щось Кувею шуанською.
Кувей застогнав:
— Кхерґууд.
Усі тупо витріщилися на нього. Хлопець зітхнув і пояснив:
— Коли мій батько винайшов парем, уряд тестував її на Творцях.
Джаспер схилив голову набік.
— Річ у мені чи твоя керчинська покращилася?
— З моєю керчинською все гаразд. Ви всі занадто швидко розмовляєте.
— Га-а-ра-азд, — протягнув Джаспер. — Чому твої любі шуанські друзі тестували парем на Творцях? — Він недбало розвалився на стільці, поклавши руки на револьвери, проте Інеж не надто довіряла його розслабленій позі.
— Вони утримують у полоні ще кількох Творців, — повідомив Кувей.
— Їх найлегше полонити, — втрутився Матаяс, не зважаючи на похмурий Нінин вираз обличчя. — Ще нещодавно вони були мало натреновані в боротьбі, а без парем їхня сила не дуже підходить для бійки.
— Наші лідери хочуть провести більше експериментів, — вів далі Кувей. — Але вони не знають, скільки гришників зможуть знайти...
— Може б, вони менше вбивали? — запропонувала вихід Ніна.
Кувей кивнув, проґавивши чи проігнорувавши сарказму її голосі.
— Так. Вони мають кількох гришників, та вживання парем вкорочує Гришам віку. Тому наші лідери залучили лікарів, щоб ті працювали з Творцями, уже хворими від парем. Вони планують створити новий вид солдата, Кхерґууд. Не знаю, чи їм це вдалося.
— Гадаю, я можу відповісти на це питання великим жирним «ТАК», — озвався Джаспер.
— Спеціально скроєні солдати, — задумливо промовила Ніна. — До війни
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Королівство шахраїв», після закриття браузера.