BooksUkraine.com » Сучасна проза » Рівне/Ровно (стіна), Олександр Ірванець 📚 - Українською

Читати книгу - "Рівне/Ровно (стіна), Олександр Ірванець"

188
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Рівне/Ровно (стіна)" автора Олександр Ірванець. Жанр книги: Сучасна проза. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 45 46
Перейти на сторінку:
його погладити, й тоді кіт відкривав рота і шипів, також нечутно, самим ультразвуком: аххха!.. Порівнявшись зі Шлоймою, звір понюхав простір перед собою, потім присів, неначе для стрибка, але задня лапа йому спорснула з бортика і він не стрибнув, а просто повалився господареві на коліна. Шлойма підхопив його, легенько провів рукою по котовій голові, по шиї, й там, під горлом, на мотузочці намацав якийсь продовгуватий металевий предмет. Це був маленький ключик жовтого мосянжного сплаву. Шовкова мотузочка сама собою розв'язалася і ключик м'яко зісковзнув йому в долоню. Ось і все. * * *

Тепер навіть кінця першої дії чекати не потрібно. Можна і належить це робити вже, зараз. Не те, щоб не можна вичекати ще кілька хвилин, але ж вони вже нічого, нічогісінько не вирішують. Дія триває. Тобто — мусить тривати. Тобто — не мусить перериватися. Тому — пора діяти.

Письменник Шлойма Ецірван якомога тихіше й непомітніше підвівся зі свого першого місця у першому ряді й широким кроком ступив за штору, яка затуляла двері в коридор. Наступні двері, побіля туалету, в глибину театру, за лаштунки. Ними ти вже проходив сьогодні, щойно, неповну годину тому, й там, за цими дверима Георг з Ізабеллою дали тобі знати, що…

Так, тут треба обережніше. Ліворуч — сцена, якщо зиркнути через плече, можна спостерегти Ізабеллу в кріслі, себто, звичайно, дикторку Олесю й постать ватажка терористів, яка брилою в плямистому камуфляжі нависає над нею. Зараз сцена закінчиться і почнеться наступна, одна з ключових у п'єсі, Георг її інтерпретував просто фантастично. Двоє терористів катують Олесю спеціальною вівчаркою, видресируваною для сексуальних атак на жінку. Сцена у цей час завішується тонкою єдвабною фіранкою, крізь яку видно тільки тіні, силуети жінки і тварини. Музичний супровід теж фантастичний — бонги й барабани, цілком аритмічні. В першому варіанті тексту у Шлойми такої сцени не було, але Георг наполіг, настояв, що потрібно, необхідно щось шокуюче екстраординарне — і Ецірван дописав тих кілька сторінок.

Службовий ліфт стояв на першому поверсі й відчинився в ту ж мить по натисненні кнопки. Далі щось потрібно зробити з ключиком, запхати його до якоїсь шпарини на пульті… Ось вона. Ключик входить без жодних проблем. Кнопка з літерою «П», що означає «підвал» і нічого більше. Натиснувши її, Шлойма замислився: а чи потрібно витягати ключика зі шпарини зараз, чи аж тоді, як ліфт доїде до місця призначення. Та двигун ліфта запрацював і ключик сам висковзнув зі шпарини. Шлойма не встиг підхопити його і шматочок металу дзеленькнув на підлогу. Механічно нагнувшися за ним, Ецірван побачив прямо перед носом, на підлозі білий аркуш паперу формату А4, складений утроє. Це була програмка на виставу, видрукувана у трьох кольорах на лазерному принтері. Копнутий носаком черевика, листочок підпухнув, по-метеличному змахнувши загнутими досередини краями й розпростався середньою своєю третиною, тією, що ховалась усередині, поки він був згорнутим.

По боках, на відгорнутих крильцях стовпчиком ішли «Дійові особи та виконавці», а також якісь залапковані цитати чи то з тексту п'єси, чи з рецензій на попередні постановки Маульвюрфа. Але на середній третинці рівненько відформатованим жирним шрифтом проступав якийсь зовсім інакший, не причетний до сьогоднішньої вистави текст.

Шлойма відсахнувся угору, тобто випростався на повен зріст. І так, стоячи, прочитав з висоти своїх метра вісімдесяти — далекозорість, яка виразно проявилась у нього одразу після сороківки, дозволяла це робити без проблем.

МИ, ПРЕДСТАВНИКИ ТРУДЯЩИХ ТА ПРОГРЕСИВНОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ ЗАХІДНОГО, ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНОГО В МИНУЛОМУ СЕКТОРА М. РОВНО НА СЬОГОДНІШНЬОМУ УРОЧИСТОМУ ЗІБРАННІ ОДНОГОЛОСНО ПРИЙМАЄМО ТА ГАРЯЧЕ ПІДТРИМУЄМО ДОВГОЖДАННИЙ ВИЗВОЛЬНИЙ РЕЙД ЗБРОЙНИХ СИЛ СРУ, ВНАСЛІДОК ЯКОГО НАРЕШТІ ВІДБУЛОСЯ ВОЗЗ'ЄДНАННЯ НАШОГО БАГАТОСТРАЖДАЛЬНОГО МІСТА. ПОПЕРЕДНЄ ПРОТИПРИРОДНЕ СТАНОВИЩЕ НЕ МОГЛО ВЖЕ ДОВШЕ ТРИВАТИ — НА КАРТІ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ УКРАЇНИ ГАНЕБНИМ ТАВРОМ ЯТРИЛАСЬ ОБНЕСЕНА СТІНОЮ І КОЛЮЧИМ ДРОТОМ ВИРАЗКА. І НАШІ СТРАЖДАННЯ ВСЕРЕДИНІ ЦЬОГО ІЗОЛЬОВАНОГО ГЕТТО ПЕРЕХОДИЛИ ВСІ МОЖЛИВІ МЕЖІ. В ТАК ЗВАНОМУ «ЗАХІДНОМУ РІВНОМУ» ПЕРЕСЛІДУВАЛАСЬ САМА ІДЕЯ СОЦІАЛІЗМУ, В ТОЙ ЧАС, КОЛИ ЖОРСТОКА СУЩНІСТЬ КАПІТАЛІЗМУ, НЕ СОРОМЛЯЧИСЬ, ПОКАЗУВАЛА СВОЇ ВОВЧІ ІКЛА. СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА ПАРТІЯ ЗАХІДНОГО СЕКТОРА РОВНО БУЛА ПОЗБАВЛЕНА МОЖЛИВОСТІ БРАТИ УЧАСТЬ І ПЕРЕМАГАТИ У ВИБОРАХ ДО МІСЬКОЇ УПРАВИ. І В ТОЙ ЖЕ САМИЙ ЧАС КАПІТАЛІСТИЧНА ПРОПАГАНДА ВМІЛО СПЕКУЛЮВАЛА НА ТИМЧАСОВИХ ТРУДНОЩАХ, СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ УКРАЇНИ, РЕТРАНСЛЮЮЧИ ПО ЗАХІДНОРОВЕНСЬКИХ КАНАЛАХ ТБ ВИПУСКИ ТЕЛЕВІЗІЙНИХ НОВИН, ПРИЗНАЧЕНІ ДЛЯ ПЕРЕГЛЯДУ ТІЛЬКИ ГЛЯДАЧАМИ СРУ. ТА ВСУПЕРЕЧ АГОНІЗУЮЧИМ КОНВУЛЬСІЯМ КАПІТАЛІСТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА, СОЦІАЛІЗМ ТАКИ ЗДОБУВ НОВУ, ЧЕРГОВУ ПЕРЕМОГУ. НА ПОЛІТИЧНІЙ КАРТІ СВІТУ СТЕРТО ЩЕ ОДНУ КРИВАВУ ПЛЯМУ, ЗРУЙНОВАНО ІЩЕ ОДИН ОСЕРЕДОК ПРИГНОБЛЕННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРУДЯЩИХ.

ЗІБРАВШИСЬ СЬОГОДНІ В ОБЛАСНОМУ МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНОМУ ТЕАТРІ, МИ ГАРЯЧЕ ВІТАЄМО ПРИСУТНІХ НА ЗБОРАХ ПРЕДСТАВНИКІВ РОВЕНСЬКОГО ОБКОМУ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ СРУ Й УРОЧИСТО ПРОГОЛОШУЄМО АКТ ПРИЄДНАННЯ ЗАХІДНОГО, ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНОГО В МИНУЛОМУ СЕКТОРА М. РОВНО ДО ОБЛАСНОГО ЦЕНТРУ СРУ.

17 вересня 200* року

ОСОБИСТИЙ ПІДПИС

Як довго гуде машина ліфта, десь там, високо, під стелею… Скільки ж це їхати донизу, ці півтора поверхи, від сцени у підвал? Чи, може, ти вже в якомусь іншому вимірі, і їдеш зараз крізь роки, роки минулі, забуті й незабутні, крізь їхню твердь, крізь їхню темну масу, й вони сходяться над головою, наче кільця стовбура дерева: дев'яності, вісімдесяті, сімдесяті, шістдесяті…

Цікаво, а що зараз там, по той бік Стіни? У каналізаційних підземеллях, чи як ще сказати — шахтах? тунелях? — зараз вишикувались підрозділи, одягнені в спеціальні костюми. На них, напевно, маски типу аквалангів, з трубочками… З якими іще трубочками? Вони ж ідуть на повне занурення! В них дихальні апарати з балонами і шлангами. За плечима в кожного між балонами припасований автомат, звісно, що «Калашніков», укорочений, десантний варіант з алюмінієвим прикладом. Автомат обгорнено спеціальним чохлом, щоб субстанція, крізь яку вони плистимуть, не пошкодила, не роз'їла мастило-овороніння. В іншому чохлі — довгий ніж, спецназівський кинджал, при боці — саперна лопатка, вона в окремих випадках буває набагато ефективнішою за кинджал. Кілька гранат на поясі… Хоча ні, це вже перебір, навіщо їм гранати, не кидатимуть же вони у людей, хоча б з того погляду, що осколки й їх самих дістати можуть…

Вони виринуть, їхні ґумово-латексні

1 ... 45 46
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Рівне/Ровно (стіна), Олександр Ірванець», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Рівне/Ровно (стіна), Олександр Ірванець"