Читати книгу - "Коли вибір лише один, Єва Басіста"

Тепер мені треба думати над тим, як розірвати стосунки з Владом, щоб для нього це не було боляче. Адже він мене кохав, але якщо у нього дійсно такі почуття до мене, то він мене відпустить без проблем. Інша халепа Лариса.

Максим не може просто так зібрати речі та піти. У них шлюб, який треба розірвати та решта. Варто буде це питання детально обговорити з блондином.

Як я вже за ним сумую. Руки просто чухалися, щоб написати йому, а ще краще зателефонувати та почути голос цього красеня. Перед очима знову пролетіла ніч у полі, де ми кохалися. Не боялася повторитися - це було неймовірно.

Рівно о половині дванадцятої батько ледве завів Жоріка. Автівка дійсно доживала свої останні дні, проте ми повільно поїхали до автобуса. Мама махала рукою біля під’їзду, а потім ми сховалися за ріг будинку.

- Мама якась сьогодні зла, - почав говорити батько. - Ти випадково не знаєш чого?

- Ні.

- Може я їй чимось не вгодив? Вона тобі нічого не казала?

- Поняття не маю, - здвинула я плечима.

- Ну добре, - пробурмотів батько. - Надіюся її попустить, бо страшно з нею знаходитися в одній кімнаті.

- Не бери до уваги. Мабуть, у неї скоро критичні дні, тому біситься.

- Все можливо, - протягнув він.

Я знала чому мама знервована, але точно не стану говорити батьку про свої пригоди. Він мене не зрозуміє.

Через двадцять хвилин я вже сиділа в автобусі. Я переписувалася з Владом, який говорив, що дуже сумує за мною та чекає на мене. У його словах я чула образу. Він досі злився… Писав, що кохає… Але я – ні. Що я могла зробити, якщо моє серце належало іншому? Нічого! Така доля.

Після того, як хлопець побажав мені гарної дороги, я вирішила зайти в соціальні мережі, аби трішки розбавити свій час та думки, поки автобус рушить. Перший допис, який кинувся мені в очі, належав Ларисі. Він мене шокував. На світлині був зображений позитивний тест на вагітність, а внизу красувався підпис, що фактично вбив мене:

- Хтось скоро стане батьком! Вітаю тебе, Максиме!