Читати книгу - "Ліки без рецепту не продаються, Любава Волошин"

Слідуючого ранку вони з Міка активно зайнялись перенесенням товару до лавки. Його виявилось стільки,що довелось робити два заходи. На дверях висіло оголошення про пошук продавця, а всередині кипіла робота.

Контролюючи товариша,Аліна розкладала товари по поличках,а Міка наводив лад у кухні-лабораторії. Потім він вийшов у напрямку "Дикого яблока", а Аліна продовжила його справу і з сяючими очима дивилась,як порожнє приміщення перетворюється на зручну і красиву,охайну лавку.

Вона хотіла докупити речей для оздоблення і тому,швидко одягнувшись у плащ, вийшла. Зачинила щільно двері і перебігла вулицю. Пройшовши декілька метрів, вона швиденько увійшла до лавки з товарами для дому і почала роздивлятись асортимент.

Їй в око кинувся килимок красивого бежевого кольору, декілька ваз для квітів з прозорого кристалу. Сподобались їй і цікаві вазони з квітами,але їй більше подобалось уявляти в них висаджені компоненти ,ніж красиві квіточки.

Вона набрала купу речей і розрахувавшись,повільно поховала їх у сумку. Міка вже чекав її в середині лавки і з повним скептицизму поглядом подивився на речі,що їх Аліна розпочала миттєво розставляти на місця.

 На стійку продавця була виставлена велика ваза у які вона помістила великий оберемок свіжої лаванди. Килимок затишно лежав біля дверей, а горшки для квітів були перенесені у кухню,щоб в подальшому стати зручними будиночками для м'яти,меліси,лаванди та ромашки. Уявляючи,які аромати будуть розноситись по лавці Аліна усміхнулась. Раптом в її голову прийшла де одна ідея.

-" Міка, допоможи."

-" Що таке?"- спитав друг.

-" Ти можеш переставити он ту поличку поруч з вікном,ось туди."- показала вона на порожній вугол.

-" Зараз.А для чого?"-Міка почав пересувати поличку.

-" Тепер тут можна покласти диванчик і невеличкий столик і у вільний час сидіти і пити гарний, смачний,гарячий чай з печивом."- усміхнулась  Аліна.

-" Але столика в нас нема."- сказав друг.- Та і дивана якби також."

Аліна хитро глянула в його сторону.

-" Ні..."

-" Так."- усміхнулась  Аліна. Вона навіть не намагалась приховати свого щасливого виду,коли Міка повільно вийшов і побрів у сторону меблевого магазину.

                                  *******************

 Аліна очікувала повернення Мітки з меблями і думала про те,що кандидатів на роль майбутніх підлеглих було не густо. Від самого ранку ще жодна людина не відгукнулась на їхнє оголошення,хоча судячи з натовпу людей,що снував туди сюди між лавками, його бачила не одна особа.

Від цього їй було трошки сумно, та душу все одно гріла майже здійснена мрія. Дзвіночок дверей сповістив про повернення Міка,але коли вона вийшла з кухні,то не побачила його. Натомість в проході несміливо переминаючись з ноги-на-ногу стояла Рія.

-" Я невчасно?"- спитала знайома.

-" Рія.- Аліна невірячи підбігла до знайомої.- А я думала,що ти поїхала на канікули додому. Чому ти не прийшла в гості? Де зникала весь цей час?"

-" Ти головне не злись на мене , але я думала що тобі буде не до того. Я бачила тебе декілька разів, а потім почула як твої одногрупники розмовляли про те, що ти вчишся зразу на двох напрямках і взагалі... Я не хотіла стати лишньою."

-" Рія, я навіть і не думала на тебе злитись. Ти даремно так  думала.Як ти знайшла мене тут? Проходь на кухню в мене тут є дещо смачне."

Вони пройшли на кухню і присіли за стіл.

-" Я побачила тебе з тим красивим ельфом зранку і вирішила зайти. Це до речі твій...?Нуу,ти розумієш."- якось замялась Рія.

-" Упаси мене всі Небесні Зорі,- раптом рознісся голос Міки.

-" Знайомся, Рія це - Міка. Він мій найкращий у всіх світах друг,а зараз ще і партнер по-бізнесу. А це, - Аліна розкинула руки, - наша з ним аптека."

-" То ви ще шукаєте продавця?"- спитала Рія.

-"Леді Рія, а ви бажаєте стати кандидатом?"- уточнив друг.

-" Можна просто Рія."- почервонівши відповіла подруга.

Аліна перевела погляд з неї на друга і загадково посміхнулась. Схоже,що у неї на очах може сформуватись досить цікава пара.

-"Ти справді хотіла би працювати тут?"

-" А чому б і ні. Вдома у Фараорні моя  мама володіє квітковою лавкою,найбільшою у всьому місті. І я чудово розбераюсь у рослинах і торгівлі. А все інше я навчусь."

-" Міка, зривай геть об'яву, ми знайшли нашого продавця."- усміхнулась щаслива Аліна.

-" Уже лечу."- сказав Міка і зник в дверях.

-" То з чого почнемо навчання?"- спитала Рія.

-"Запам'ятай перше і головне правило, ліки без рецепту не продаються, і всі препарати медичного назначення ми будемо видавати виключно по рецепту від цілителя."