Читати книгу - "Я його Ляля, Маїра Цибуліна"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Відпусти мене! - почав бідолаха торсати всі дверні ручки та мотлошити дверцята. - Я жити хочу! Я занадто молодий, щоб помирати!
Знавіснілий від страху і жаху, хлопець став бити кулаком у вікно. Женя страшно дорожив своєю машиною, купленою на свої зароблені гроші, тому вирішив покласти край безглуздому жарту.
- Хлопець, як тебе звати? - запитав він.
- Навіщо це тобі? Щоб написати на моєму надгробку?
- Ні, не для цього. Цю роботу я залишу для твоїх правнуків. Хочу тобі, хлопець, потиснути руку в знак моєї поваги. Ти тримався молодцем! Ти перший, хто не втратив свідомість від жаху.
- Щось я не в'їзжаю! Ти про що?
- Це був жарт, хлопець, розіграш. То як тебе звати?
- Антон, - ледве вимовив він від подиву і полегшення.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Я його Ляля, Маїра Цибуліна», після закриття браузера.
