Читати книгу - "Прокрастинація"

Реальність ваших цінностей

Прийняти себе таким, яким ви є, — означає також реально подивитися на власні цінності. Цінності є віддзеркаленням поглядів, які мають найбільше значення у вашому житті. «Ціль — це пункт призначення. Цінність — це спрямування життя».[179] Коли ви знаєте свої цінності, вам легше встановити зв’язок з істинним собою. Цінності неможливо побачити безпосередньо, але вони відображаються у ваших діях. Чи намагаєтеся ви заробити багато грошей, чи пожертвувати більшу частину майна на благочинність, працювати для себе чи працювати на благо спільноти, мати владу чи уникати боротьби за владу — ці цілі свідчать про ваші цінності. Якщо ви відкладаєте на потім речі, які допомогли би вам іти обраним життєвим шляхом, тоді прокрастинація найкраще показує вам, ким ви є. Наприклад, якщо ви цінуєте досягнення, то відкладання роботи на потім не дає вам жити відповідно до цієї цінності. Якщо ви цінуєте стосунки, то прокрастинація на роботі може бути жертвою заради того, щоб проводити більше часу з сім’єю. Інші приклади цінностей: допомагати іншим, жити згідно з духовними або релігійними переконаннями, підтримувати хорошу фізичну форму та розвивати особисті якості. Такі цінності, як біологія і почуття, у кожного інакші.

Щоб визначити власні цінності та пріоритети, вам може бути корисно відокремитися від деяких ідей і ролей, до яких ви пристосовувалися все життя. Якщо ви виходець з іншої культури, ніж та, де ви живете зараз, у вас може виникнути конфлікт між цінностями вашої автентичної культури й цінностями, що переважають у новій країні. Вам варто визначити, що важливо для вас і чи відповідає воно тому, що важливо для інших важливих вам людей. Іноді відкладання на потім є наслідком розбіжності між тим, чого, на вашу думку, чекають від вас, і тим, що ви насправді хотіли би зробити.

Ваша прокрастинація може попереджати вас про те, що ви намагаєтеся йти шляхом, на якому у вас виникають певні моральні або етичні сумніви. Наприклад, один столяр сердився на себе через те, що на своїй новій роботі завжди запізнювався на будівельний майданчик. Обдумавши це, він зрозумів, що ставить під сумнів методи ведення бізнесу свого боса. Підрядник, який найняв його, був задіяний у кількох тіньових бізнес-угодах, включно з використанням для будівництва незаконних коштів. Запізнення столяра були свідченням того, що він іде на компроміс із власними цінностями.

А буває, що ваші цінності й пріоритети збігаються із цінностями й пріоритетами, які транслюють вам інші люди. Можливо, ви хочете для себе точнісінько того ж, чого для вас хоче хтось інший, і все ж ви обираєте прокрастинувати, аби опиратися впливу інших, і в результаті відмовляєтеся від власних цінностей. Невже вам справді важливіше бунтувати, заперечуючи свої цінності, ніж іти до тієї цілі, яка має для вас значення?

Якщо ваша прокрастинація в одній сфері допомагає вам висловити власні цінності в іншій сфері, тоді вона каже вам щось важливе, і вам варто спробувати зрозуміти це. Та якщо прокрастинація втручається у вашу спроможність жити за власними цінностями, тоді ви позбавляєте себе відчуття цілісності, яке виникає, коли людина живе в гармонії зі своїм істинним «я».

Інтеграція

Це відчуття гармонії свідчить про функціонування здорової системи. Здорова система узгоджена і цілісна, не занадто жорстка і не надто хаотична.[180] Узгодженість системи можна помітити в організації будь-якого типу — на підприємстві, в сім’ї, у тілі чи в особистості. Коли ваша система особистості занадто жорстка, ви змушуєте себе дотримуватися перфекціоністичних вимог, що призводять до прокрастинації; ви продовжуєте робити одне й те саме знову і знову, незалежно від того, чи це ефективно; ваші очікування від інших незмінні; і ви відчуваєте внутрішнє сум’яття, коли уявляєте, що життя розвиватиметься так і так, а виходить якось інакше. З іншого боку, хаотична система особистості свідчить про неорганізованість: ви спантеличені тим, хто ви є і чого хочете; вас роздирають неприємності та конфлікти; або ж не знаходите собі місця, гарячково намагаючись в останню хвилину вирішити наслідки прокрастинації, — ви функціонуєте нецілісно. Коли ви надто жорсткі або надто хаотичні, ви втрачаєте свою вроджену свободу та спонтанність. Хай там як, ви ризикуєте власними життєвими силами. А це просто вбиває.

Якщо ж натомість ви маєте на меті створити узгоджену систему особистості, ви рухаєтеся в напрям життєдайності, гармонії та балансу. Це допоможе вам розвинути стійкість для експериментів і досліджень, — з переконанням, що ви можете витримати все, що на вас чекає. Віра у власну стійкість допоможе вам бути впевненішими. А ця впевненість стане наріжним каменем вашого сприйняття себе.

Коли ви визначаєте себе як стійку людину, а не як людину, що мусить бути успішною, ви розриваєте рівняння самоцінності, яке ми представляли в попередніх розділах, і ні успішність виконання роботи, ні ваші здібності не свідчать про вашу цінність як людини.

Прокурор та адвокат всередині вас

Досягти стану стійкості непросто. Прокрастинатори схильні оцінювати свої почуття та дії суворо й жорстко. Вони постійно порівнюють себе з якимсь стандартом, що начебто зображає правильну людину і правильний спосіб виконання дій — ніби в реальності існує один-єдиний правильний шлях. Прокрастинатори дуже суворі до себе. Насправді, «внутрішній суддя», який живе всередині декого з них, часто буває таким критичним, упередженим і невблаганним, що його доцільніше назвати не суддею, а «прокурором». Суддя заслуховує докази всіх сторін і намагається ухвалити справедливе рішення. Прокурор хоче довести провину й представляє лише ті докази, які допоможуть обвинуваченню. Внутрішній прокурор має необмежену свободу дій і може здійснювати злісні напади на особистість, коли йому заманеться. Він діє, як затятий ворог, безжалісно лупить по болючих точках обманутих надій, тисне на слабкості, пророкує провали й не пропонує заспокоєння чи заохочення на майбутнє.

Окремі аспекти критики внутрішнього прокурора змінюються залежно від того, що найбільше болить у прокрастинатора. Людина, яка боїться надмірного успіху, може почути, як внутрішній прокурор каже: «Та хто ти взагалі такий? З чого ти взяв, що ти витримаєш тиск людини, яка має власну компанію? Хто ти такий, щоби відібрати бізнес у людей, які були твоїми друзями?». Той, хто опирається контролю, може почути: «Лише слабак взявся би за це замовлення. Ти не встигнеш озирнутися, як вони втопчуть тебе в грязюку». На жаль, у багатьох людей критичний голос внутрішнього прокурора керує їхнім життям і не стрічає жодного опору.

Аби протистояти звинуваченням свого внутрішнього прокурора, у прокрастинаторів може виникнути інший внутрішній голос, голос «адвоката», який говорив би від їхнього імені. Девід, адвокат, котрий прагнув блискуче підготуватися до кожної справи, записав розмову між своїм внутрішнім прокурором та своїм нещодавно «найнятим» внутрішнім адвокатом. Вам варто спробувати таку саму вправу, подумки або на письмі.

Прокурор: