Читати книгу - "В обіймах монстра, Міла Мур"

Не розриваючи поцілунку, Дамір кудись мене несе. Кілька секунд — і опускає на мати, які миттєво охолоджують гарячу шкіру. Дамір залишає мене на мить лише для того, щоб зняти з себе весь одяг. 

Розгублено витріщаюся на його величезний член і вперше, з моменту як переступила поріг сюди, стає страшно… 

— Я… — видихаю розгублено і намагаюсь звести ноги, але Дамір повертається, і я відчуваю його кам’яний стояк у себе поміж ніг. 

— Я не дам тобі втекти, — шепоче мені на вухо і починає водити пальцями по моїх складках, зачіпаючи клітор. Кусаю уста і ніяк не можу стримати стогін задоволення. — Ось так, дівчинко. Не стримуй себе… 

Дамір входить у мене різко, не даючи можливості звикнути до його розмірів. Від дикого болю скрикую й одразу ж зціплюю зуби. Він і не думає зупинятися, а я не розумію, коли стане краще. 

— Розслабся, — гиркає мені на вухо, а я не знаю, як це зробити. Там усе просто горить і таке відчуття, що цей жах ніколи не закінчиться. — Ну ж бо, дівчинко! Ти надто напружена! 

Хочеться плакати… Я справді не думала, що мій перший раз буде саме таким. Мабуть, Дамір більше ніколи не захоче мене як жінку. Як же соромно зараз… 

Коли він починає гладити пальцями мій клітор, ситуація різко змінюється. Біль потроху відступає, і мені починає подобатися. 

Навіть не розумію, в який момент на зміну болю приходить задоволення. Рухи Даміра сильні та швидкі. Я бачу, як по його тілу стікає піт, але зупинятися він навіть не думає. 

— Давай, дівчинко! Я хочу побачити, як ти кінчаєш, — Дамір цілує мої груди й знову втягує сосок. Відчуваю, як внизу живота розростається щось дуже велике і гаряче. Ще трохи — і я просто… 

Моє тіло зовсім мені не підкорюється. Воно б'ється у конвульсіях, а я стискаю зуби, щоб не стогнати надто голосно. Це дійсно щось неймовірне! Я не можу зрозуміти, як все це відбувається.

— Молодець, — Дамір задоволено усміхається і цілує мої губи. Повільно, нікуди не поспішаючи. — А тепер в душ. 

Здається, я не зможу піднятись на ноги. Мабуть, Дамір це також розуміє і доволі легко піднімає мене на руки. Ми обоє абсолютно голі, і він несе мене довгим коридором незрозуміло куди. 

Мало не вибиває ногою якісь двері та вмикає світло. Бачу кілька душових кабін, і в одну з них він заносить мене. Ставить на ноги та вмикає воду. 

Я бачу, що Дамір не кінчив і його член досі стоїть. Мені соромно запитати, чому так, але зовсім скоро все стає зрозуміло. 

— Підніми ногу, — командує, і мені доводиться піддатися. Коли відчуваю, як він миє мене внизу живота і поміж ніг мочалкою, стає дико соромно. І байдуже, що хвилину тому я кричала і кінчала під ним. — Ось так… 

Він наче навмисне робить усе дуже повільно, а я відчуваю, як бажання там, внизу, знову наростає. Дамір кидає мочалку на підлогу, а сам знову цілує. Його руки всюди, і я не можу цього зупинити. 

Коли один палець проникає у моє тіло, заплющую очі від задоволення. Вже за мить до нього приєднується другий. 

— Дивись на мене, — видихає на вухо, і я одразу ж очі розплющую. Задоволена усмішка Даміра змушує мене вкриватися сиротами, а коли він витягує пальці, а засовує свій член, з останніх сил хапаюся за його плечі. 

Дамір вбивається у моє тіло так сильно, наче хоче пробити наскрізь. Він ніби хижак, але мені шалено подобається. 

Другий оргазм накриває набагато швидше. Даміру доводиться мене тримати, щоб не гепнулась на плитку. Ще кілька сильних поштовхів — і він також доходить до фіналу. Бачу, як кінчає мені на ногу, і вода одразу ж змиває його сперму. 

Вода вимикається, і він знову бере мене на руки. Виносить з кабінки та ставить на підлогу. Сам витирає рушником мене і себе. 

— Продовжимо вдома? — питає та усміхається так, що у мене подих перехоплює. Чесно кажучи, я не впевнена, що витримаю ще один раунд. Це було… шалено. Але як для першого разу, мабуть, достатньо. 

— Мені треба одягнутись, — кажу і почуваюсь ніяково. Дамір може спокійно розглядати моє голе тіло. І байдуже, що хвилину тому ми займалися коханням. 

— Ось, — він дає мені халат, доволі великий, зате я повністю одягнена. Бере за руку і веде за собою туди, де все сталося вперше. Дамір одягає штани, але забуває про сорочку. Я ж тільки взуття на ноги натягую. 

Так ми й виходимо з комплексу, тримаючись за руки. Очі Спартака в цей момент треба бачити. Він усе розуміє без слів, але ніяк не коментує. Відчиняє двері для мене і чекає, коли сяду всередину. 

Дамір сідає поруч, і, тільки-но автомобіль рушає, я не втримуюсь і лягаю йому на коліна. Байдуже мені, що він там собі думає зараз. Я віддала йому все, що мала, тому хочу і від нього щось отримати. Хоча б кілька хвилин хорошого ставлення.