Читати книгу - "Віддана босу за борги, Марк Логан"

Хочеться зняти взуття і ступати босими ногами по скошеній траві, але поруч зі мною Андрій, а не мій Стас. Та чи мій…

— Ти пам'ятаєш ту вечірку, де нас познайомив Стас? — усміхаюся, пригадуючи ту ніч.

— Важко забути, — чоловік криво усміхається і пхає руки в кишені штанів, відводячи погляд.

— Тоді ми пили дешеве вино, не здогадуючись, наскільки воно гидотне, — кривлюсь. 

Вино — це мій улюблений напій. Та в студентські роки я не мала можливості пити щось коштовне.

– З часом смаки змінюються, — киває співрозмовник.

Спогади торкаються очей Андрія, його погляд стає теплішим. І я знову можу впізнати в ньому того самого парубка, з яким познайомилась багато років тому. Тоді він більше сміявся. До того, як закрився від усього світу. І від нас зі Стасом. 

— Ага, — сміюся, — і приходить розум.

Гуляючи повз невисокі кущі винограду, ми з Андрієм поводимось, як колись, у ті далекі студентські часи. Сміємося, ласуємо налитими сонцем гронами. Зараз ми просто друзі, без обтяжливих обставин. 

Не знаю, що відчуває Доронін, але прекрасно розумію, що відчуваю я.

Біля мене йде не тиран, а просто чоловік, з яким у нас чимало спільного.

У ту нашу першу вечірку, яку ми пригадуємо з усмішками, я ще не зустрічалась зі Стасом. Щоправда, до цього йшло.

Мене не обтяжували стосунки, тому я фліртувала з двома, а ті відповідали. Така собі гра. І що подобалось мені понад усе, так це те, що ці двоє не конкурували між собою. Вся їхня увага була цілком прикутою до мене, не відволікаючись на суперника. Трофей, тобто я, мала дістатися не тому, хто сильніший. Вибір мала зробити я сама, і від усвідомлення цього мене ледь ноги тримали. 

На вечірці було достатньо гарних дівчат, але хлопці віддали перевагу мені. Поведінка Стаса була зрозумілою, адже він натякав, що хотів би мене у ролі мене своєї дівчини. А от щодо Андрія… я думала, що він просто весь вечір не відходить від нас через друга. Їхня дружба була міцною, і жодному чи жодній не вдалось стати між хлопцями. 

Але того вечора я поцілувала Дороніна на очах у Стаса.