Читати книгу - "Арюмор, Аліна Скінтей"

Роріксон проігнорував колючі слова смертної жінки які його заділи, не показав навіть натяку, що це якось його стосувалося Він однією рукою притиснув до себе Яну, якій було взагалі байдуже, що відбувалося навколо, іншою рукою звично клацнув. Просторова магія затягнула їх у вир портала переносячи якомога далі від будинку тітки Маргарити.

***

— Лілліан, — м'яко вимовляє альв її ім'я. — Ти теж відчуваєш цей запах перемоги, чи це я надто сп'янілий прийдешніми змінами? — Артур повільно підходить до ландваетт, торкається її волосся, навмисне, демонстративно бере пасмо в руки й  вдихає його аромат.

      Альвгред прекрасно знає, що відчуває Ховлан, що для неї означають подібні дотики, на жаль, він не поділяє її почуттів, але й неспроможний відмовити собі у власному егоїзмі. Вона його, і не важливо, що він усе ще зберігає почуття до своєї єдиної Маргарет, і скільки б століть не минуло, тільки він вирішує, що станеться з існуванням цієї ландваетт.

— Тобі треба було одразу сказати, — совина охоронниця намагається якомога грубіше, байдужіше говорити, але втрачає самовладання, щойно альв її торкається, — що в тебе свої плани щодо тієї смертної дівчини.

Одна згадка про Яну змушує всі нутрощі Лілліан перевернутися. Одна справа змагатися з тією, яка ніколи не повстане з мертвих, а інша справа, коли практично її копія спокійно собі розгулює містом. Ейвіс міцніше стискає кулаки, пригнічуючи ревнощі, що рвуться з осліплення.

«Я неодмінно її де-небудь придушу, якщо не так, так точно десь в темному в провулку!»

— Я не звик ділитися, — він всміхається, проводячи пальцем по її щоці. — Ти сьогодні дуже добре попрацювала, тобі належить нагорода.

— Якщо обірвати  всі зв’язки зі смертним життям, їй нікуди буде повертатися. Вона неодмінно має прийти, просячи допомоги. Полювання істот нічого б не дали, інша справа коли втрачаєш дорогих людей. Почуття провини змусить смертну дівчину віддати все, що нам потрібно аби лише позбутися цього тягаря.

— Ти потурбувалася, щоб було чим зайнятися і цій клятій напівкровці. Ти сьогодні неймовірна молодчина. Навідати його сховище було хорошою ідеєю.

Альв нічого більше не говорить ландваетт, він демонстративно обходить її так, щоб їхні обличчя були навпроти. Артур робить надто різкий крок скорочуючи відстань до мінімуму, і Лілліан завмирає буквально забуваючи як дихати.

 Ейвіс сотню, а то й більше не разів опинялася в його ліжку, та сподіватися на щось більше ніж жаркі обійми тривалості в ніч, було б смішно й нерозумно. Вона чудово знала, що в його серці інша, знала, що ніколи не зможу стати для нього єдиною. Та все ж Лілліан його кохала й не могла відпустити це відчуття.

Примітки:

Кадук — персонаж білоруської міфології, найстаріший з лісових духів та демонів що живе в глибині самого темного лісу в в'язкому болоті.