Читати книгу - "Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Красуня, мамо! А була б чужа – ціни б їй не було!
Теща сердито до зятя:
– Ти совість маєш?! Приперся додому о сьомій ранку!
– А що, я не маю права поснідати з сім'єю?!
Сварка в сім'ї. Теща:
– Краще б я померла, ніж з вами жити! Зять:
– Я теж!
Теща:
– Тоді я не хочу помирати!
– Остапівно, а що це я вашого зятя рідко бачу. Де він?
– Вдома. З чотириногим другом.
– Ви песика завели?
– Ні! З диваном!
Теща:
– Вставай, вже півні давно прокукурікали!
Зять:
– А мені до лампочки! Я що, курка?
В гостях:
– А що п'є твоя теща?
– Мою кров.
Дві жінки літнього віку на лавочці:
– Як пощастило моїй доні! Уявляєш, мій зять їй кожного ранку варить каву і подає в ліжко!
– А моєму синові з жінкою – біда! Така лінива невістка попалася, така лінива! Каву собі вранці зварити не може, все він її тішить!
– Мій зять такий розбещений. Яку пісню від нього не почую – все з матюками!
– Він їх вдома співає?
– Ні, насвистує.
– Вчора моя теща в салон краси поперлася!
– Я її сьогодні бачив. Мабуть, салон закритий був…
Зять заїхав до тещі на хвилинку. Теща:
– Тобі чарку вина чи чашку чаю?
– Краще чашку вина…
Пише син листа матері з в'язниці: «Оце лежу зараз біля параші, пишу листа і мрію про волю…» Мати пише синові: «Якщо Параша тебе любить, то одружуйся…»
Теща телефонує зятю:
– У мене кішечка на дерево вилізла! Порятуй!
– Та не переживайте так! Сама злізе…
– А як не злізе? Вона ж там з голоду помре!
– Мамо, ви коли-небудь бачили на дереві скелет кішки?
Зять скаржиться тещі:
– Ваша доня дістає мене, що їй нічого одягнути! Це мені нічого надіти, а не їй!
– Та вона ж – жінка!
– Правильно! Коли жінка каже, що нема що одягнути, значить у неї закінчилися нові речі! А коли чоловік таке каже, значить, закінчився чистий одяг…
До тещі прибули на гостини донька з чоловіком. Теща:
– Навіщо ви на подарунки витрачалися? Краще б самі не приїжджали…
В купе поїзда:
– Дивлюсь я нас вас і дивуюсь: якби не вуса – ви точно моя теща!
– Де ж у мене вуса?!
– У неї вуса!
Доня телефонує мамі серед ночі:
– Мамо! Вже друга година ночі, а чоловіка немає! Напевно він мені зраджує!
– Ти не хвилюйся так, доню, може, він просто під машину попав!
– Петре, як працюється?
– Як у лісі! Начальник – дуб, підлеглі – пеньки, папери – липа!.. А ти як живеш?
– Як у казці! Жінка – відьма, теща – Баба Яга, сусідка – Василіса Прекрасна, а її чоловік – Іванко – дурник!
– Коли я був холостяком, я з великою недовірою ставився до шлюбу. Я відчував себе боксером, який
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми», після закриття браузера.