Читати книгу - "«І бачив я звірину...», Віктор Васильович Савченко"

коли тільки-но пробивалися паростки слов’янства, а відтак не міг знати назви майбутніх етносів. Йому дано було знати тільки те, що три пагони Роша, Мешеха й Тувала розростуться у чисельні народи. І якщо Єзекіїль передбачив нашестя Гога на іудейський етнос, то Ів. Богослов передбачив нашестя когось на пращурів Гога й Магога, а точніше на їхню ідею — християнську віру.

Перша голова звірини, прийшовши до влади, скоро збагнула примарність ідеї вселюдської рівності і змінила курс на сто вісімдесят градусів, впровадивши НЕП. Але курс на нищення православ’я не змінювався від першої до шостої голови. Таке ж саме мусить статися й за другого апокаліпсису у кінці третього тисячоліття. «І вийде він (сатана) зводити народи, що вони на чотирьох краях землі, Гога й Магога…» Тобто почнеться нове (у відповідності до чергової активності Орба) бродіння у православному світі. Але у цьому випадку розгорітися по-справжньому апокаліпсису зашкодить сильний осередок духовності. «9 І вийшли вони на ширину землі, і оточили табір святих, та улюблене місто…» Слово «місто» у Ів. Богослова вживається у значенні «держава». Тобто до того часу поміж православних сформується щось схоже на Ватікан або державу, закони якої базуватимуться на християнській моралі. З ними й поведе війну звірина номер два. Слова «на ширину землі» означають географічну паралель, тобто нашестя буде не з Заходу чи Сходу, а з Півночі чи Півдня.

У чому відмінність апокаліпсису третього тисячоліття від його аналога (пророцтва Єзекіїля)?

У Єзекіїля описане нашестя (зовнішнє), у св. Івана — пошесть (внутрішня хвороба суспільства). Але не всі регіони пра-Гога й пра-Магога будуть вражені недугою.

У Єзекіїля: «І пошлю огонь на Магога…»

У св. Івана: «І зійшов огонь з неба — і пожер їх…» Навряд чи слово «огонь» тут — метафора. Це може бути зброя — ядерна чи якась інша, що її скинуть ті, хто боронитиметься від сатани, або якась третя сила. Не виключено, що в саму гущу нової звірини («а число їхнє, як морський пісок…») упаде космічний об’єкт на зразок Тунгуського метеорита, чи згусток невідомої нині енергії. Адже це буде період найбільшої (для цього тисячоліття) активності Темного сателіта. В такі часи детонує не тільки жива природа та земна твердь, а, мабуть, і космос.

«10 А диявол, що зводив їх, був укинений в озеро огняне та сірчане, де звірина (мається на увазі перша звірина) й пророк неправдивий…» Якщо за першим разом диявол (ідея) був зв’язаний і кинутий у безодню на тисячу літ, то за другим разом його вже вкинуто «в озеро огняне та сірчане», звідки, напевне, вороття вже не буде.

Це не означає, що по тому настануть суцільний рай і благодать на всі віки. За вісімсот років по тих подіях (див. графіки активності Орба) прийде нове звірство. Замість марксизму з’явиться популістське лжевчення, альтернативне все тому ж християнству чи релігії, у яку воно трансформується.

Не зайве підсумувати сказане.

Чотири краї землі Гога й Магога — регіон православного світу. Народи, що його населяють, походять від біблійних етносів Роша, Мешеха й Тувала. Протоукраїнці виникли від змішання племені Тувала зі скіфами, сарматами та антами, проторосіяни — від асиміляції Мешеха з угрофінськими племенами. Тобто це пророцтво св. Івана, як і попередні його передбачення (принаймні ті, що починаються від 13-ї глави), стосуються православного слов’янства. Отже події, пов’язані з останнім наступом сатани, стануться на території етносів, які проросли з Гога й Магога.

10. «І я бачив престола великого білого, і Того, Хто на ньому сидів, що від лиця його втекла земля й небо, і місця для них не знайшлося. 12 І бачив я мертвих великих і малих, що стояли перед Богом. І розгорнулися книги, і розгорнулась інша книга, то книга життя. І суджено мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми. 13 І дало море мертвих, що в ньому, і смерть і ад дали мертвих, що в них, — і суджено їх згідно з їхніми вчинками. 14 Смерть же та ад були вкинені в озеро огняне. Це — друга смерть, — озеро огняне. 15 А хто не знайшовся написаний в книзі життя, той укинений був в озеро огняне…» (гл.20, розділ «Загальне воскресіння й останній суд.»

У цьому тексті йдеться не про земні події.

Згадаймо розділ «Божий престол» (гл. 4). «І ось престол стояв на небі, а на престолі Сидячий. А Сидячий подібний був з вигляду до каменя яспіса й сардиса, а веселка навколо престолу видом подібна була до смарагду.» В наступному розділі цієї глави «Старці на престолі» пишеться: «4 А навколо престолу — двадцять чотири престоли, а на престолах я бачив двадцять чотири старці, що сиділи, у шати білі одягнені, а на головах своїх мали вінці золоті. 5 А від престолу виходили блискавки, і голоси, і громи. А перед престолом горіли сім свічників огняних, а вони — сім духів Божих.» У подальшому розділі тієї ж глави «Чотири тварині» даються інші деталі: «6І перед престолом — як море скляне, до кришталю подібне. А серед престолу й навколо престолу четверо тварин, повні очей спереду й ззаду. 7 І перша тварина подібна до лева, а друга тварина подібна до теляти, а третя тварина мала лице, як людина, а четверта тварина подібна до орла, що летить. 8 І ті чотири тварині — кожна з них мала навколо по шість крил, а всередині повна очей. І спокою не мають вони день і ніч, промовляючи:

«Свят, свят, свят Господь, Бог Вседержитель, що Він був, і що є, і що має прийти!»

Престол — це місце, де знаходиться і сам Сидячий, і його, мовлячи сучасними словами, апарат, а саме двадцять чотири старці та чотири тварини, а також головний символ — «сім свічників огняних.»

Важко збагнути езотеричний смисл кожної деталі престолу. Можна тільки здогадуватися, що, наприклад, за чотирма тваринами сховано ту силу, яка спостерігає за подіями як у земному, так і в небесному світі. Інакше навіщо було б згадувати