Читати книгу - "Флеш Рояль, Тала Тоцка"

Все-таки на картах набагато легше, до третьої години ночі Дінка ні рук, ні ніг не відчувала від втоми, зате вона повернула всі програні з вечора гроші, і її похмурі опоненти, просадивши ще по половині своїх пресів, нарешті, забралися геть з казино. Схлинув натовп і з карткових столів.

Доміна ніде не було видно, ніби він примарився Дінці, Олексій, до речі, теж кудись подівся. Дінка дісталася до стафф-руму і без сил впала на диван. Вона намагалась читати конспект, але як не старалася, не могла зосередитись ні на одному реченні. Думки розбігались, наче неслухняна отара на пасовищі, вона закрила конспект. І побачила Доміна, який стояв біля входу в стафф-рум.

Сказати, що він був злий, це нічого не сказати, він був білий од люті.

— Діна, вийди, — Горець дуже старався оволодіти собою, але виходило погано. Дінка мовчки відклала конспект і вийшла із стафф-руму.

Лише тільки вона наблизилась до Доміна, як її ніби ураган підхопив, вони пронеслись через зал, вилетіли в хол, а потім через вихід на вулицю. Дінка вдихнула свіже тепле повітря, як же добре, а то там в залі так насмалили, що ніякі витяжки не справлялись. У плечі вгвинтитися шурупи і розгорнули її обличчям до Доміна, притиснувши до нього майже впритул.

— Чому, — він не говорив, він гарчав, — чому про те, що у тебе проблеми і тобі потрібні гроші я дізнаюсь від Олексія? Чому я про це не знаю, Діна?

— Не кричи на мене, — Дінка повела плечима, і Домін трохи послабив тиск. Вона уважно подивилася на нього і  тихо спитала: — А що ти взагалі про мене знаєш, Максим?