Читати книгу - "Повстала з попелу, Делісія Леоні"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Сьогодні холодно, - почула я його тихий голос.
Серце шалено застукотіло, розганяючи по тілу кров. За ці дні я жодного разу не знеболила його рани.
— Ти щось... дізнався, як вилікувати твої рани? - запитала я і швиденько скористалася заклинанням.
— Вікторіє, я не збираюся озиратися на минуле. І тебе збираюся попросити про це.
— Що?
Він узяв мою руку і поцілував.
— Дякую за допомогу. Не сиди тут довго, щоб не захворіти.
— Про що ти казав?
— Завтра ми поїдемо до твоїх батьків, щоб дізнатися, що змусило мене одружитися з тобою десять років тому.
Він торкнувся моєї щоки і легенько провів пальцями по підборідді та шиї.
— Щось змусило мене одружитися з тобою, навіть усвідомлюючи всю відповідальність, порушуючи указ короля. Так, я знаю, що потім я хотів розлучення, але... Я не хочу тебе відпускати, Торі. Ти моя. Ти моє майбутнє. І жодна сила чи минуле не завадить мені завоювати твоє серце.
Він пішов, залишивши мене одну. Залишивши з якимось новими, незнайомими для мене почуттями.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Повстала з попелу, Делісія Леоні», після закриття браузера.
