Читати книгу - "Клянусь, я твоя, Поліна Ендрі"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Так, вона ще трохи покашлює, але безглуздо заперечувати очевидне - малеча йде на поправку.
Коли двері за нею щільно зачиняються, ми зависаємо в незручній паузі.
Мене починає розбирати сміх. Спочатку я намагаюся придушити смішок, що знову рветься з грудей, але потім проти волі починаю сміятися в голос. Нічого не можу з собою вдіяти. Кейн перебуває в глибокому сум'ятті, і я вперше бачу на його щоках милий рум'янець.
- Вона не мала це бачити, - Кейн робить глибокий вдих.
- Годі тобі, вона все одно нічого не зрозуміла, - я з усмішкою підходжу, затягуючи руки в нього на талії і стуляючи їх за міцною спиною.
- Нам слід бути обережнішими.
- А по-моєму, тобі не слід так переживати, - я чмокаю його в губи і відсторонююсь, дотягуючись до свого портфеля. - Мені вже час, ми зі Стеном домовилися, що я повернуся до шостої.
- Так, мабуть, сьогодні я тебе не затримаю.
Я знову починаю сміятися.
Кейн усміхається, дивлячись на мене, і я бачу, що він про щось думає.
- Що? - крізь сміх питаю я.
- Мені подобається, коли ти така щаслива, - каже він.
Мій сміх поступово затихає і перетворюється на усмішку. Я дивлюся в його сині очі і розумію, що не хочу, щоб цей день взагалі колись закінчувався.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Клянусь, я твоя, Поліна Ендрі», після закриття браузера.
