Читати книгу - "Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів"

Люмінесцентними методами досліджують найрізноманітніші об’єкти, які зустрічаються в слідчій практиці, при цьому люмінесцентні методи, як правило, застосовуються першими, оскільки вони не пошкоджують об’єкт.

Серед сучасних фізичних методів дослідження потрібно зазначити рентгеноструктурні, радіоактиваційні, нейтронно-активаційні, атомно-абсорбційні, радіовуглецеві, лазерної мас-спектроскопії, фотоакустичні методи з лазерним джерелом збудження, методи акустичного аналізу звукових слідів, аналіз газових слідів тощо.

Радіоактивний аналіз використовується для встановлення групових ознак таких об’єктів, як текстильні тканини, матеріали письма, папір, барвники, пластмаси, полімерні вироби, метали тощо.

Сьогодні в слідчій практиці широко застосовуються хімічні методи дослідження. Межі між фізичними і хімічними методами дедалі більше розмиваються. Тому в експертних установах останнім часом фізико-хімічні дослідження об’єднують в одну лабораторію. Як класичні хімічні методи використовують полярографічні, хроматографічні, спектральні методи дослідження. Багато хімічних методів поєднують з фізичними і називають фізико-хімічними.

Об’єктами хімічних досліджень у криміналістиці можуть бути будь-які речовини і предмети матеріального світу з метою встановлення складу, походження, однорідності або різнорідності. Це природні речовини: ґрунт, корисні копалини, гірські породи, вода, напівфабрикати, готові вироби хімічної, фармацевтичної, лакофарбової, харчової, легкої та інших галузей промисловості; вироби кустарної переробки різних матеріалів і речовин, а також нашарування сторонніх речовин на предметах — транспортних засобах, одязі, знаряддях злому; кислоти, луги, солі, лікарські препарати, отрути, наркотики і сировина, з якої їх отримують; продукти і сліди горіння та пожеж; продукти пострілу — пороховий нагар, сліди мастил, металізації в слідах пострілу тощо. Іноді об’єктами дослідження можуть бути засоби письма: барвники, чорнило, паста, фарби, олівці тощо.

Хроматографічні методи, зокрема тонкошарові і газова хроматографія, одержали поширення в практиці хімічних досліджень. Походження наркотиків, барвників, пально-мастильних речовин визначають методом газорідинної хроматографії на складному обладнанні.

Сутність спектрального методу полягає в дослідженні оптичного спектра речовини з метою визначення її складу. Розрізняють спектральні методи для визначення атомного і молекулярного складу об’єктів за допомогою емісійного і абсорбційного аналізу. Емісійний аналіз виконується шляхом дослідження спектрів випромінювання, для чого досліджувану речовину спалюють у спеціальному приладі — спектрографі. При абсорбційному аналізі досліджують спектри поглинання досліджуваної речовини, яку найчастіше розчиняють. Отримані спектри інтерпретують за допомогою спектральних таблиць і атласів спектральних елементів. Спектральними методами досліджують сплави металів (дріб, куски свинцю), вироби з дорогоцінних металів тощо.

Кримінально-процесуальна практика дедалі частіше використовує для дослідження окремих об’єктів біологічні методи. Об’єктами біологічних досліджень, як відомо, є предмети, мікрочастинки рослинного і тваринного походження. До об’єктів рослинного походження належать: окремі частинки, деревина та вироби з неї, деревне вугілля, рослини та їх частини (стебла, листки, насіння, квіти, спори, зерно, зернопродукти, їх плями). Об’єктами тваринного походження є: волосся, шерсть, пір’я, пух і вироби з цих матеріалів. Біологічні методи дослідження базуються на використанні сучасної високочутливої апаратури та новітніх наукових підходів. Назвемо лише деякі: ботанічні, спорово-пилкові, іхтіологічні, орнітологічні, вірусологічні, генної інженерії, гістологічні, ембріологічні тощо.

З прадавніх часів слідча практика застосовувала в своїй діяльності логіку. Логічні засоби збирання інформації являють собою раціональний рівень пізнання. Почуттєве сприйняття може дати знання лише про зовнішній бік досліджуваного об’єкта, а мислення проникає вглиб, розкриває його істотні зв’язки і закономірності. Тому логічне мислення є найвищою формою іманентних засобів, що дає змогу переходити від конкретно-чуттєвого сприйняття через абстрактне мислення до практики.

Логічні засоби — це іманентні знаряддя праці, які залежать від рівня інтелектуального розвитку, професійних знань і практичного досвіду. Наукову основу їх складають світогляд, логічні закони мислення, спеціальні фундаментальні і прикладні знання. Ефективність логічних засобів найяскравіше виявляється в діагностиці, моделюванні й прогнозуванні (наприклад, обставин, що підлягають доказуванню), плануванні, розслідуванні, організації пошуку по “свіжих” слідах, при виконанні окремих слідчих дій. За даними опитувань, проведених у 1995-1996 рр., в 71,2 % випадків слідчі прогнозують поведінку обвинуваченого перед допитом, в 96 % складають план завжди і лише в 3,1 % випадків не складають його зовсім.

Наукові й досвідні знання досить близькі до логічних, оскільки вони є надбаними і служать основою раціонального пізнання. Разом з тим вони відрізняються у функціональному плані. Логічні методи — це інструменти оперування науковими і досвідними знаннями як фактичним матеріалом для дослідження. В практичній діяльності вони є засобами, прийомами, рекомендаціями дослідження конкретних об’єктів. Тому професійні і прикладні знання доцільно відносити до органолептичних, іманентних засобів праці слідчого.

Метод у широкому розумінні — це упорядковане спрямування пізнання до визначеної мети, шлях дослідження. Сутність криміналістичного методу можна сформулювати як єдність мисленого уявлення про спрямування і зміст діяльності, що здійснюється сукупністю взаємопов’язаних і взаємообумовлених практичних операцій. Наприклад, опис людини за способом словесного портрета, одержання розгорнутого зображення циліндричної поверхні кулі тощо.

Тактичний прийом у літературі єдиного визначення не має. Так, А. Дулов і І. Нестеренко розглядають його як факультативні рекомендації, Р. Бєлкін — як раціональний і ефективний спосіб дії, М. Селіванов визначає прийом як лінію поведінки слідчого.

На нашу думку, прийом з етимологічного боку — це рекомендації, а з діяльного — система процедурних правил виконання певних дій чи операцій у широкому його значенні. Тактичний прийом можна визначити точніше, якщо співвіднести його з поняттям методу. Останній являє собою сукупність упорядкованих прийомів із застосування засобів для досягнення поставленої мети. Метод і прийом, таким чином, відносяться, як рід до виду. Отже, тактичний прийом можна інтерпретувати як елемент практичної реалізації методу. Тому прийоми можна зарахувати до органолептичних засобів, хоча вони і являють собою здобуті знання для суб’єкта, який пізнає.

Тактичний прийом — поняття видове стосовно криміналістичного прийому. В криміналістиці розрізняють технічні, тактичні, організаційні, органолептичні, оперативні та інші прийоми. В науці криміналістиці використовуються різноманітні підстави для класифікації прийомів:

• за ступенем законодавчої регламентації — обов’язкові й факультативні;

• за видом використовуваних знань — техніко-криміналістичні, психологічні й логічні;

• за цільовим призначенням — організаційні, тактичні, оперативні;

• за ступенем гласності — гласні й негласні (таємні);

• за суб’єктом, який використовує прийоми, — слідчі, судові, експертні, оперативні;

• за характером використовуваних знарядь (засобів) — органолептичні й змішані;

• за часом використання у слідчій дії — підготовчі (організаційні), робочі, тобто прийоми безпосереднього виконання слідчої дії;

• завершальні прийоми (оцінка зібраної інформації, оформлення наслідків).

Можливі й інші ознаки для класифікації прийомів. Однак запропоновані, на наш погляд, видаються вичерпнішими.

Найменше розробленими і найдискусійнішими в криміналістиці є прийоми одержання інформації від обвинуваченого і свідка. До них зазвичай відносять:

• прийоми, що створюють сприятливі умови (атмосферу) спілкування під час слідчої дії (допит, пред’явлення для впізнання);

• прийоми збирання інформації про відповідні реакції допитуваної особи на дії слідчого;

• прийоми, які спонукають допитувану особу до дій у бажаному для