Читати книгу - "Це війна!, Ана-Марія Еріш"

- А ви що, вже повернулися? - оце все, що прийшло в мою голову.                                                    

- Так, нам вдалося впоратися раніше. - посміхнувся він. - Ти хоч подзвонила, ми б ще десь трохи погуляли. Чи їхали повільніше. Радий бачити тебе, Раяне.                                                           

- Я теж, містере Баєрс. - хлопцю було ніяково. - Я, напевно, піду.                                                       

- Ні, ти залишишся в нас на вечерю. - якраз під'їхала мама на своєму візку. - До того ж хтось має допомогти Тейлор її смачно приготувати. І щось мені підказує, що ти для цього просто ідеальний кандидат.                                                                                                                                                      

- Я не вмію готувати. - зізнався він.                                                                                                                        

- Ніж тримати вмієш? - він кивнув. - Тоді ти не так безнадійний. - я йому всміхнулася. - Ми зараз все зробимо. Але не могли б ви вийти на кілька хвилин?                                                            

Вони ж лише кивнули, поспішивши виконати прохання. Все ж в мене досить круті батьки, і я уявлення не маю, як це рости з іншими. А от для Раяна таке було в новинку. І я бачила, що він реально збирався їхати додому.                                                                                                                        

- Я буду заважати... - почав він.                                                                                                              

- Не будеш, адже батьки вже прив'язалися до тебе. - я встала, протягуючи йому руку. - І так, мені реально потрібна допомога в приготуванні.                                                                                         

Якийсь час він вагався, але потім прийняв руку, посміхаючись мені. Ех, гарний же, зараза, і вміло цим користується. Однак зараз це все належить мені. І я можу спробувати стати щасливою з ним...