Читати книгу - "Івона, принцеса бургундського. Шлюб. Оперета, Вітольд Гомбрович"

ФІРУЛЕТ: Пас.

ШАРМ: Пас.

ФІРУЛЕТ: Дарма!

ШАРМ: Дагма!

ФІРУЛЕТ (довірчим тоном):

...Твоє розлізло-вихудле...

Твоє анемічно-ревматичне...

Твоє рафіновано-виплекане...

ШАРМ (довірчим тоном):

...Твоє согом’язливо-випещене...

Твоє делікатно-витончене...

Твоє фатально викгивлене...

ФІРУЛЕТ: Це ти кажеш сам до себе?!

ШАРМ: Ні, до тебе!

ФІРУЛЕТ: До тебе я до себе!

ШАРМ: До себе я до тебе!

ФІРУЛЕТ: Пас!

ШАРМ: Пас!

АЛЬБЕРТИНКА (крізь сон): Наг...

ШАРМ і ФІРУЛЕТ. Знову!

ФІРУЛЕТ: О, яка мука!

ШАРМ (із запалом): ...Бо вона гадає, що це я, що це я був... що це я їй запхав...

ФІРУЛЕТ: Але це не ти був, графе! Запхай їй зараз!

А як не хочеш, то тримай міцніше на припоні

Свого злодійчука, бо він запхає,

Як він уже був запихав!

Злодійчуки смикаються на повідцях.

ШАРМ: Кляті пси! Їм усе дозволено.

А я мушу согомитися!

АЛЬБЕРТИНКА (крізь сон): На-а-а...

ШАРМ і ФІРУЛЕТ (гамуючи Злодійчуків): Знову!

Кляті пси!

Музика. Із бальної зали виходять Князь, Княгиня, Прелат, Фіор і гості в історичних костюмах, наприклад: Цар Микола ІІ, Кайзер, Ленін, Пілсудський. Распутін, Гітлер, Сталін... Слідом за ними Замішковані, тобто Патрон, Генерал, Маркіза, Гуфнаґель і Професор. Розпочинається велика історична кадриль. У цю кадриль в’їжджає Курінь Лакеїв — паніка (тим часом постать у чорному вбранні встромляє поміж танцівників жердини з написами: «1914 — 1918», «1930, Криза», «1935, Іспанія — Абіссінія», «1939 — 1945» та інші.

Альбертинка вглибині на подіумі, поряд Лакейська група, Шарм і Фірулет зі Злодюжками попереду.

Усі танцюють. кружляють, танцювально й сонно.

УСІ (piano):

Ох-ох, ох-ох-ох, бал то є бал!

Ох-ох, ох-ох-ох, оце мені є бал!

КНЯЗЬ і КНЯГИНЯ:

Гей бал, о бал, ах бал, цей бал,

Аж сяє від пишноти зал!

Тож гайда разом у танок —

Хай бал зміїться, мов в’юнок!

УСІ (голосніше):

Танок схитне паркет, мов струс —

Хай бал шорошить гордий вус!

ФІОР: Гей бал, цей бал, ах бал, о бал!

Хай кожен щось своє наснить.

Прийде і вирізьбить Фіор

З тих снів узір прийдешніх днів!

ЗАМІШКОВАНІ (ошаленіло, танцюючи):

Гяу, папагу куку го

Ііі патапу тата сама

Танфаргу фюуууу іі бзю

Тбс ппп ррр гр гр тутаут!

ГУФНАҐЕЛЬ: І революція!

ПРОФЕСОР: Ве-е-ве-е-ве-е!

ПРЕЛАТ: Нехай буде воля Твоя!..[28]

УСІ:

Ох-ох, ох-ох-ох, бал це є бал!

Ох-ох, ох-ох-ох, оце мені є бал!

ФІОР:

Ба! Якби я знав, який костюм

У лоні майбуття ховається,

Однак ще дужче хочу знати,

Що в цих мішках сидить.

У цьому суть, у цьому суть, у цьому суть!

ЗАМІШКОВАНІ (нажахано): Путііт фуам патата!

ГУФНАҐЕЛЬ: І революція!

ПРОФЕСОР: Ве-е-ве-е-ве-е!

ПРЕЛАТ: Нехай буде воля Твоя!!

УСІ:

Хо-хо, хо-хо-хо, бал то є бал!

Отож хо-хо, хо-хо-хо, оце мені є бал!

ЛАКЕЇ (грізно): Ноги виривати!

ПРОФЕСОР: Ве-е-ве-е-ве-е!

КНЯЗЬ (походжаючи разом із Княгинею й вітаючи гостей):

Ах-ах, мегсі, ах-ах бонжуг!

Танцюймо, не спиняймось ні на мить!

Коли нога до танцю має хіть,

Ти не питай, який мотив звучить.

КНЯГИНЯ:

Ох, enchantée, ах-ах, chahmée![29]

Бал у мішок заліз! Eh bien, hélas![30]

Коли бал у мішку, ти не питай, кружляй,

Ні, не питай, що в тім мішку сидить!

КНЯЗЬ: Bonne mine — mauvais jeu!

КНЯГИНЯ: Добра міна при поганій грі.

УСІ:

Хо-хо, хо-хо-хо, бал то є бал!

Ох-ох, ох-ох-ох, оце мені є бал!

ПРЕЛАТ: Нехай буде воля Твоя!

ШАРМ:

Гей, злодійчуче мій, чого ж ти

Так гвучко шагпаєш мій повідець!

Що за манеги! Який согом!

Які у тебе забаганки?

ФІРУЛЕТ:

Гей, злодійчуче мій, чого ж ти?!

Які у тебе забаганки?

Що ти за гаспид, чого ти прагнеш?

Що за манери, о-ла-ла!

УСІ: Що за манери, о-ла-ла!

ШАРМ (сумно): А вона все спить!

ФІРУЛЕТ (сумно): А вона все спить!

ФІОР (здивований): А вона все спить...

КНЯЗЬ і КНЯГИНЯ: А вона все спить...

Тиша.

КНЯГИНЯ (зупиняючись): Чому ж так тихо?

АЛЬБЕРТИНКА (крізь сон): Наго-о-о... наг...

Злодійчуки починають рватися з повідців.

ФІОР (несподівано лякається):

Коли просочується наготою модне дефіле,

То що мені робити? Що робити?

КНЯЗЬ (голосно):

Геть наготу! І нумо танцювати!

Коли скипає танець на вулкані,

Не припиняймо кружеляти!

КНЯГИНЯ (драматично): Нехай усі танцюють!

ЗАМІШКОВАНІ (шалено): Бзтііі тута туа ііііт!

ЛАКЕЇ (грізно): Ноги виривати!

ГУФНАҐЕЛЬ: Отже революція!

ПРОФЕСОР: Ве-е-ве-е-ве-е!

ШАРМ (сумно): А вона все спить!

ФІРУЛЕТ (сумно): А вона все спить!

Тиша.

КНЯГИНЯ: Чому так тихо?..

АЛЬБЕРТИНКА (крізь сон): Наго-о-о...

КНЯЗЬ: Нехай усі танцюють!

Тиша. Танець.

АЛЬБЕРТИНКА (крізь сон): На-аг...

Тиша. Танець. Сонне кружляння. Тиша.

ШАРМ (несподівано): Пас!

ФІРУЛЕТ: Пас!

ШАРМ (драматично): Пас! Я більше не можу! Я зараз спущу свого!

Спущу з повідця!

ФІРУЛЕТ: Що, графе?

ШАРМ: Спускаю! Нехай біжить куди бажає! Хай когистає!

Якщо не можу я, нехай пгинаймні він!

Спускаю!

ФІРУЛЕТ: Стій! Якщо ти, графе,

Спустиш свого, то і я мого,

Клянуся Богом, спущу...

ШАРМ: То й спускай! Мені однаково!

Спускають Злодійчуків із повідців, а ті зникають поміж натовпу гостей.

ШАРМ: Нехай біжать! Хай когистають!

ФІРУЛЕТ: Хай добираються туди!

ШАРМ: Хай запихають кому хочуть!

ФІРУЛЕТ: Нехай що хочуть виробляють!

ШАРМ і ФІРУЛЕТ: А ми пас! Ми пас! Ми пас!

КНЯЗЬ і КНЯГИНЯ: Гей, танцювати, танцювати, танцювати!

КНЯГИНЯ (кружляючи в танці):

Ох, enchantée, ах-ах, chahmée!

Бонжуг, бонжуг! Мегсі, мегсі!

Коли нога до танцю має хіть,

Ти не питай, який мотив звучить!

УСІ:

О-о, о-о-о, бал то є бал!

О-о, о-о-о, оце мені є бал!

ЗАМІШКОВАНІ (моторошно):

Туйміфафуіт тупуту!

Ітуітуку!

ЛАКЕЇ (грізно): Ноги виривати!

ГУФНАҐЕЛЬ: Отже революція!

ПРОФЕСОР: Ве-е, ве-е, ве-е!

ПРЕЛАТ: Нехай буде воля Твоя!

КНЯЗЬ: Мегсі, мегсі! Бонжуг, бонжуг!

Нехай усі танцюють! Танцюймо газом!

Далі танцювати! Не спинятися!

Ані на мить! Танцювати! Далі!

КНЯГИНЯ: Ох, enchantée, ах-ах, chahmée!

Загади Бога, танцювати!

Усі сонно кружляють. Лише Альбертинка, яка заснула на подіумі, з Лакейською групою оподалік, а з іншого боку Шарм і Фірулет застигли в чеканні.

Несподіваний виск однієї з дам.

ВИСК ДАМИ: І-і-і-і-і-і-і-і!

КНЯЗЬ і КНЯГИНЯ (танцюючи): Тга-ля-ля!

ВИСК ІНШОЇ ДАМИ: І-і-і-і-і-і!

КНЯЗЬ: Тга-ля-ля!

ВИСКИ: І-і-і-і-і-і-і-і!

Лоскотки!

Видно Злодійчука, який прошмигує з поцупленою сумочкою.

ЗАМІШКОВАНІ: Уітттттібуууаааапіт!

КНЯГИНЯ: Що там таке?

Танець уже ледве дихає, другий Злодійчук прошмигує з украденими прикрасами.

ВИСК ОДНОГО З ПАНІВ: І-і-і-і-і-і! Чия це рука?

ДАМИ: Ай-ай, лоскотки!

ПАН: Ви мене лоскочете!

ДАМА: Це ви мене лоскочете!

ЗАМІШКОВАНІ: Тууууутампауьуубуутупатаітіт!

ГОЛОСИ: Позбавте мене цього! Що за манери!

Ай! Рука!

Що ви, пане! Що ви, пані!

Ай, спина!

А-я-я-я-яй! Нога!

Мій бюст!!!

Світло теж ошаленіло, навпереміну гасне і вмикається. Злодійчуки мелькотять сюди-туди зі здобиччю.