Читати книгу - "Без тебе ніяк, Лаванда Різ"

Роботи накопичилося стільки, що Єва змогла вибратися додому тільки пізно ввечері, заставши там Еджея, який міцно спав і телевізор, який кричав на всю квартиру. А вранці замість пробіжки вона вперше вирушила у тренажерний зал на бігову доріжку, ще й тому що з ранку накрапав дощ зі снігом і вогкий вітер проймав до кісток . Вона бігла від думок, думки табуном мчали за нею, волаючи, шепочучи і голосячи. Як тільки її наганяла думка про Адама, єхидно нагадуючи їй про їхню спорідненість - Єва одразу виставляла уявний щит, ховаючись від власної совісті, яка нарешті схаменулася і прийшла до тями.

   Еджей вже третій день боровся зі своєю депресією. Його мало радували млинчики на сніданок з чорничним джемом у її виконанні, а її посмішки здавалося, навіть сильніше нагнітали його стан. І у Єви тепер до всього іншого додалася ще одна мета - підшукати для Еджея справу, яка не тільки принесе йому задоволення, а й підніме його значимість в першу чергу в його ж власних очах.

Не дивлячись на те, що на календарі значилася субота, Єва знову поїхала до  офісу, бо наступний вівторок і середу вона збиралася присвятити спілкуванню з сином - їй потрібно було багато надолужити, щоб закінчити проект вчасно.

- Ти ж не забула, що сьогодні ввечері мер влаштовує міські гуляння і прийом на честь  закінчення його другого терміну? Ми запрошені, - нагадала їй Ванда по телефону.

- О, мій бог, як же вони мені всі дороги! - з роздратуванням застогнала Єва. - У мене абсолютно вилетіло це з голови! Спасибі за те, що підстраховуєш мій розклад. Тоді побачимося ввечері, - схилившись, вона роздратовано зітхнула.

- У вас з Еджеєм все нормально? - обманути Ванду було практично неможливо, по голосу вона могла обчислити будь-який стан людини, з яким була хоча б мало-мальськи знайома. А Єву і поготів.

- Так, якщо це можна так називати. Ти ж знаєш Еджея. В останні дні наш світ -  потворний карлик в чорному. Але сподіваюся, прийом в мерії трохи розвіє нашу зірку. Мені потрібно буде серйозно поговорити з тобою, Вандо, віч-на-віч і не по телефону. З приводу того, чим ми можемо зайняти Еджея.

- Поговорити можна, і навіть спробувати. Але це невдячна праця, якщо Еджей затнеться - то будь-які пропозиції він рознесе в пух і прах. Хіба що ти підловиш момент і потягнеш за потрібні ниточки, як тоді з рекламою. Добре, ми це обговоримо.

      Якщо на міських гуляннях можна було дійсно повеселитися, поглинаючи під музику складні жири і вуглеводи, то прийом в мерії давав можливість  новим кандидатам на пост глави міста засвітитися серед бізнес еліти та представників преси. Це була якась церемонія демонстрації толерантності до конкурентів. Також на ній велися переговори, плелися інтриги, укладалися нові ділові союзи , робилися прогнози і інші закулісні ігри. І все це під красиву музику, вишукані закуски і дороге шампанське з обов'язковим дрес кодом.

Але Єва з Еджеєм не ставили собі ніяких ділових цілей, сьогодні вони були всього лише гостями, просто красивою молодою парою, досить відомою завдяки акторському минулому Еджея і бурхливій рекламній діяльності Єви. Вони стояли осторонь обійнявшись, тихо перемовляючись між собою. Тепер Еджей вже був згоден користуватися її обіймами для опори, коли йому важко було довго стояти на одному місці. Жартівливо оцінюючи гостей, Еджей смішив Єву, яка до того ж не могла натішитися змінами в його настрої в кращу сторону.

Через деякий час до їхньої компанії приєдналася ексцентрична красуня Ромі - завсідник всіх бостонських вечірок, в струмуючій срібній сукні від відомого міланського кутюр'є.

- Ти сьогодні просто карколомна, - зробила їй комплімент Єва, цілуючи в щоку цю платинову блондинку. - Ти знову закохалася?

- Швидше маю намір це зробити, - блиснула посмішкою Ромі. - Хочу прицільно використати сьогоднішню можливість. Ви чули, що Адам Пірс теж мітить в крісло мера?

- Хіба? - поперхнулася шампанським Єва. - У перший раз чую!

- Але Бостон належить мені! До цього я була дочкою мера, тепер хочу стати дружиною мера. Ми б з ним стали парою року. «Чота бостонських хижаків»! Звучить? Як тільки з'ясую, що Адам Пірс все ж таки схиляється до жіночої статі - візьму його в оборот. Він не зможе встояти. Ні у кого це не виходило! - самовпевнено заявила Ромі, як зазвичай тримаючись так, ніби вона зірка цього вечора і всіх наступних.

- Чому парою року? - з іронією вставив Еджей, підморгнувши Єві. - Ви б стали парою століття! Упевнений, Ромі, тільки ти й накинеш на нього хомут. Ставлю на тебе. Не забудь запросити на весілля.

- Вважай, що ви вже запрошені, - пожартувала Ромі. - О- о-о, згадай лихого воно і з'явиться! Він якраз направляється в нашу сторону. М-м-м , а сучий син красень, якщо він так виглядає в одязі, то який же він без нього?! - дівчина грайливо закусила губу, не зводячи очей з Адама. - Загадковий, недоступний і потрясний. Це доля, дитинко!

Єва в свою чергу озиратися не стала, сподіваючись, що він пройде мимо, або що до її щастя його потягне чіпка Ромі.

- Єво, - але всупереч її сподіванням, поруч з нею пролунав суворий голос Адама, вочевидь націлений на її увагу.

- Здрастуйте, містер Пірс, - ледь поглянувши на нього через плече, Єва посміхнулася з натяжкою, розраховуючи, що проходячи повз, він просто привітався з ввічливості. Але Адам застиг біля неї як укопаний.

І покликавши офіціанта вимогливим жестом, Адам владно відібрав у неї з рук недопитий келих шампанського, поставивши його назад на тацю. Прояв подібного власницького контролю викликав у присутніх поруч легкий шок і у Єви в тому числі.