Читати книгу - "Наречена в чужому ліжку, Нонна Задніпряна"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Андрій пригорнув Мілу до себе і вона опуститлася йому на коліна.
– Я думав, що втратив тебе назавжди, – прошепотів він.
– Ні. Я просто надто заглибилася в деякі безглузді роздуми. – Міла міцно обійняла Андрія. – Але я здолала все.
– Правильно зробила. – І він поцілував Мілу, проганяючи всі її страхи.
Вони попрямували до виходу з аеропорту, пробиваючись через мерехтливий натовп, руки та сукні, гудзики та туфлі, губи та обличчя.
Раптом Андрій обернувся і зупинився, дивлячись над головами людей. Міла теж обернулася відстежуючи напрямок його погляду. Телевізор над баром кафетерію було увімкнено. Поступово вона зрозуміла, що бачить себе. Показували її весілля. Ось вона йде до альтанки…
– Це ж ти! – здивовано вигукнув Андрій.
І тут несподівано пішла врізка, відзнята ще до початку весілля: мультикоптер зафіксував передсвяткову метушню на галявині перед готелем. Ось флористи закінчують декорувати квітами альтанку, ось хлопці несуть довгу білу лаву… потім мультикоптер повільно переводить камеру на вікна готеля і раптом зависає, вмикає зум і наближає глядача до сцени, що відбувається за одним з вікон... На екрані з'явилися Христина, краща Мілина подруга, й Ростислав, що злилися в обіймах. В інтимній позі вони готуються святкувати Мілине весілля...
– Як ти думаєш, як журналістам прийшло в голову, що в готелі може таке відбуватись? – Міла подивилася на Андрія, який глядів на екран із задоволеною усмішкою. – Адже навряд хтось міг таке передбачити…
– Я міг. І поділився своєю здогадкою з хлопцем, який керував мультикоптером…
Міла посміхнулася. Перспективи у Ростислава на виборах тепер не блискучі. А потім спохмурніла. Христина… єдина подруга, якій вона могла довірити все… Але тепер в неї є Андрій, і вона знов зраділа.
– Про нас кричать усіма каналами! – притулившись до Андрія, вигукнула Міла. – Мені хочеться сховатися від усіх, – посміхаючись, вона подивилася в його темні очі, – разом із тобою.
Теплі руки обвилися довкола неї.
– Мені подобається така думка.
Вони взяли таксі й помчали до Києва. Сидячи поруч на задньому сидінні Міла і Андрій обійнялися.
– Кожен отримав те, що заслуговує. – вона поцілувала Андрія.
– Це тільки розминка.
– В сенсі?– Міла з питанням подивилася в його темні очі, у яких грала посмішка.
– Пам’ятаєш, я казав, що ми знайшли причину збою? Це виявився зовсім невеличкий прилад, схований за обшивкою стіни, якраз за металевою шафою з електронікою. Коли він вмикався, утворювалося сильне електромагнітне випромінювання, яке “зводило з розуму” прилади. А вмикався він за рахунок системи зробленої на основі мобільного телефона із справжньою сімкою: як тільки той, хто знав номер цієї “мобілки” робив виклик – генератор випромінювання вмикався, і працював, поки не скинуть виклик. Така саме приблуда повинна бути й на “Полярісі”, але поки її не чіпають – тільки спостерігають за кораблем.
– Хто спостерігає? Карп і Дмитро? Сподіваюся ви не задіяли в цьому Діну?
Андрій розсміявся.
– Наша команда вже зробила свою частину роботи. А зараз цією справою опікується СБУ. Бо це вже тягне на теракт. І прилад з лайнеру, який ми зняли і я привіз до Києва, знаходиться в слідчих. Як тільки хтось зателефонує – вони відразу побачать звідки й хто дзвонить. Адже поки ані Ростислав, ані його спільники не знають, що до справи підключилися спецслужби. А в тому, що він захоче мені помститися й “подзвонить”, я впевнений.
– Теракт? Ого! Сподіваюся Христина дочекається його з в’язниці…
Обидва розсміялися.
Таксі зупинилося біля Андрійового будинку. Як вони опинилися в квартирі – ніхто з них не пам’ятав.
– От ми й вдома!
Він підхопив Мілу на руки і попрямував до спальні.
– Ми вже знаємо, на що заслуговують наші кривдники, а зараз я покажу, чого заслуговуєш ти...
Пройшло багато часу. У Андрія на грудях лежала голова Міла. Її серце було сповнене любов'ю. Вона не знала, що обіцяє їй майбутнє, але в одному Міла твердо була переконана: заради кохання варто ризикувати.
Кінець
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наречена в чужому ліжку, Нонна Задніпряна», після закриття браузера.