Читати книгу - "Прокрастинація"

Ви можете використовувати вільне письмо будь-яким чином, який, на вашу думку, може допомогти вам подолати прокрастинацію: дослідити власні страхи, зрозуміти опір, визначити цінності, перевірити власні реакції на наші підходи та спостерігати за тим, як ви реагуєте на зміни. Вільне письмо дієве тим, що допомагає вам оминути внутрішнього прокурора, який засуджує ваші ідеї. Коли ви починаєте писати не перериваючись, ваш мозок може простежувати ланцюжок асоціацій, пов’язаних між собою,[186] часто без вашого відома. (Пам’ятайте, що 80 % діяльності мозку відбувається за межами свідомості). Велика романістка й авторка оповідань Фланнері О’Коннор казала: «Я найкраще знаю, що я думаю, тоді, коли я скажу це».[187]

Розгляньте можливість пройти психотерапію

Якщо ви можете використати наші рекомендації на ділі і вони допоможуть вам подолати прокрастинацію, то ми вас вітаємо. Однак якщо вам здасться, що ви відкладаєте на потім використання цих підходів, то ви можете відчути себе загнаними у глухий кут. Якщо ви не можете використати наші пропозиції і прокрастинація продовжує шкодити вашій роботі, стосункам і самооцінці, тоді вам може допомогти консультація психотерапевта. Під час терапії ви проаналізуєте страхи, які лежать в основі прокрастинації, ретельно оглянете, що відбувається в ті моменти, коли ви обираєте втечу, а не розвиток, і виграєте від підтримки, поваги й конфіденційності, які вам забезпечить терапія.

Багато незахідних культур не схвалюють, коли люди виносять проблеми за межі сім’ї чи церкви, а потребувати психологічної допомоги вважається соромом. Афроамериканці, американці азіатського походження, латиноамериканці та іммігранти зазвичай не шукають психіатричної допомоги, бо радше отримуватимуть допомогу від сім’ї, друзів, духовних лідерів, традиційних цілителів, а то й від лікаря-терапевта.[188] Навіть коли вони вступають до коледжу і їхня довіра до служб психіатричної допомоги зростає, вони навряд чи скористаються їхніми послугами.[189]

В організаціях психіатричної допомоги та центрах консультаційної допомоги при коледжах зазвичай працюють двомовні консультанти різного походження. Відмовитися від культурних цінностей, аби отримати допомогу, може бути складно, та, як бачимо з першої частини цієї книжки, у прокрастинації складна коренева система, і тому з нею важко розібратися самостійно. Психологічний погляд може бути дуже помічним.

Іноді люди сумніваються в тому, що терапія може їм допомогти. Важливе дослідження, яке провів журнал «Consumer Reports», показало, що терапія діє.[190] Більшість людей, які проходили терапію, засвідчили, що вони зробили значний прогрес. Тип терапії чи послужний список терапевта не є визначальними — важливо знайти терапевта, з яким вам комфортно. Дайте терапії шанс; довготривала терапія є більш результативною, ніж короткотермінова. Якщо ви приймаєте ліки від тривожності чи депресії, терапія — це хороше доповнення, оскільки таке поєднання дасть більше результату, ніж самі ліки.[191]

Терапія навіть корисна для вашого мозку. Лауреат Нобелівської премії, психолог Ерік Кендел, зазначив: «Більше немає жодного сумніву в тому, що психотерапія може привести до помітних змін у мозку».[192] У процесі терапії пластичність мозку дає йому змогу реорганізуватися завдяки розмові з терапевтом і почати мислити й відчувати інакше. Що успішніше лікування, то суттєвіші зміни.[193]

* * *

Тепер ви готові переходити до наступного етапу змін — вивчення й практичного застосування технік, які можуть врешті-решт зупинити прокрастинацію. І незалежно від того, чи ви впроваджуєте ці техніки негайно, чи це потребує зусиль, ви починаєте краще розуміти свою прокрастинацію та потрапляєте в простір, де прокрастинація не має влади над вашим життям. Пам’ятайте, що для зміни вашого мозку важливе повторення і кожен крок має значення. Тож тримайтесь. Не опускайте рук!

11. Проводимо переоблік

Інвентаризація прокрастинації

Дуже важливим кроком у напрямі подолання прокрастинації є критична оцінка вашого особистого способу відкладати на потім. Хоча більшість прокрастинаторів звичні жити із затримками, вони переважно не дуже над цим задумуються, хіба що хочуть, аби це зникло! Корисно глянути на свою прокрастинацію оком об’єктивного спостерігача: ви не осуджуєте — ви просто проводите інвентаризацію, намагаєтеся краще зрозуміти свій досвід прокрастинації.

Перегляньте свою історію воєн

Згадайте, коли ви відкладали щось на потім. Такий епізод міг трапитися з вами дві години тому або два роки тому; він міг бути катастрофою, або ж інші сприйняли його як геть незначний. Іноді ситуація, яка на перший погляд здається невинною, може мати величезний емоційний вплив. Ось вам кілька наших історій.

Перша редакція «Прокрастинації» була нарешті завершена і готова для подання видавцеві аж через два роки після першого дедлайну. Наша видавчиня приїхала із Берклі до Бостона, і ми вирішили відсвяткувати за обідом. Після обіду вона сіла в таксі і поїхала в аеропорт, а ми пішли прогулятися до авто Джейн — але його на місці не було. Спершу Джейн висловила жахливе припущення, що машину викрали. Потім вона з млосним розумінням усвідомила, що, найімовірніше, її забрав евакуатор.

Джейн у трансі присіла на узбіччі. Так, вона була засмучена, що її машину евакуювали; але найбільшого удару завдало усвідомлення того, що для евакуації були дві ймовірні причини: у неї була ціла купа штрафів за неправильне паркування, і вона не продовжила щорічну реєстрацію автомобіля. До того ж пригнічувала іронія ситуації: це сталося того дня, коли ми виголосили тост за нашу книгу про прокрастинацію! От і відсвяткували. Усе захоплення, задоволення й полегшення моментально зникли, а на їхньому місці виникла ненависть до себе і зневага.

У магістратурі Ленора імпульсивно купила до своєї крихітної квартири в Сан-Франциско касетний магнітофон-приставку. Одразу після його доставки додому їй зателефонувала подруга Рікі і сказала, що вона знає, де можна купити магнітофон-приставку вигідніше — краща якість за менші гроші, — і може сама це зробити. Хто б устояв перед такою пропозицією? Тож Рікі привезла цей ліпший магнітофон, допомогла Ленорі його налаштувати, і все було добре — окрім того, що магнітофон, який купила Ленора, так і стояв у невідкритій коробці просто біля дверей. Ленора, звичайно, планувала його повернути, та семиденний термін повернення товару вже минув, а потім звершився й чотирнадцятиденний термін для обміну. Їй постійно бракувало часу; перш ніж повернути магнітофон, їй потрібно було піти в бібліотеку (не забувайте, комп’ютерів не було, інтернету не було!), щоб дослідити (ретельно) журнал «Consumer Reports» і вирішити, на що обміняти товар. Потім їй потрібен був цілий день, щоб завезти коробку назад у магазин. Ну в кого є на таке час?

Невдовзі минув місяць, потім два, а тоді три. Щоразу, як Ленора заходила в квартиру і виходила з неї, вона бачила невідкриту коробку, що чекає біля дверей. Минали тижні