Читати книгу - "Купи мене, Катерина Дако"

Чому? Ну чому це мало відбуватися між нами? Ось це моє примусове, але все ж таки якесь нібито не справжнє підпорядкування після нібито покупки... І ця його не впевнена, що щира злість і бажання принизити, а скоріше просто образа за те, що знехтувала його пропозицією тоді, вперше...

Адже він, в принципі, напевно непогана людина. Начебто не злий і не агресивний. Просто зараз хоче помститися, чи що. Тільки я ніяк не зрозумію, навіщо? Що йому це дасть?

Адже я, по суті, не зробила йому нічого поганого. Та я взагалі йому нічого не зробила. Просто працювала у його компанії бухгалтером. Справно ходила на роботу і вчасно складала квартальні та річні звіти.

А зараз, коли він хотів мене покарати, я просто не знала, що з цим робити. Тому що не могла вкласти в голові відповідь на головне запитання: в чому ж я винна? Чим заслужила на таке ставлення і ці його дії? На мій погляд – нічим. Я йому нічого не обіцяла. І нічого не була винна. Ми не були близькі. Ми навіть майже не розмовляли ні про що, окрім роботи. То чому він вважає, що вправі мстити мені за те, що я не повинна була робити? Адже я однозначно не повинна була погоджуватися на його покупку...

Опустила голову на покривало ліжка і заплющила очі, з яких так само продовжували струменіти сльози. Просто було реально прикро, що він мене принижує. І навіть не майбутнім анальним сексом. А своєю байдужістю і навіть зневагою, огидою.

В принципі мені не звикати терпіти. От хоч би й тут, уже стільки всього пережила, що плюс-мінус один секс, хай і не зовсім звичайний, нічого не змінить.

Але все ж таки набагато простіше, напевно, було б витримати цей секс із чужим незнайомим мисливцем, ніж з тим, з ким доведеться потім ще спілкуватися. І не тільки як утриманці, а й як підлеглій. Зустрічатися на роботі і вдавати, що нічого не відбувалося тут і не відбуватиметься там, за стінами цього особняка.

Я не дивилася зараз у бік начальника, але на якомусь інтуїтивному рівні зчитувала його переміщення та дії.

Ось почула легкі кроки по килиму. Слідом - тихе шарудіння фольги десь збоку. Ну що ж, презерватив – це добре. Отже, Федір все ж таки слідує встановленим тут правилам з приводу бар'єрної контрацепції...

Хоча, що мені контрацепція, якщо він мене зібрався інакше мати...

Відчула, як ззаду до сідниць торкнувся напружений член. Спочатку провів по шкірі одній, потім іншій, а потім пірнув між ними і потерся там.

- Ну, що, готова? - спитав Федір знову з глузуванням у голосі.

Я вирішила нічого не відповідати. І взагалі намагатися не реагувати на його слова та дії. Але сльози жалю все одно хоч і рідко, але просочувалися з очей, роблячи на велюровому покривалі дві темні мокрі плями.

Та й начхати. На плями... і покривало теж...

- Знаєш же, напевно, що краще розслабитися... - насмішка прозирала у кожному слові, у кожній фразі. Але чомусь мені здалося, що разом з іронією та знущанням у його словах звучить і якийсь прихований біль. Начебто він намагається зробити погано мені, але й сам страждає від цього.

Відчула, як на кільце ануса натиснув твердий член, і про себе щиро подякувала тому мисливцю, який готував мене до подібного дійства. Може, треба було залишитися з ними? Щоб вкотре втерти носа Федорові! Тоді б завтра я стала вільною... ну і безробітною теж...

Натиск посилився, стаючи досить болючим. Я підібгала під себе сідниці, але долоня лягла мені на поперек, і ззаду пролунало владне:

- Прогнись.

Як команда при дресируванні собачки. Та я і стала, власне, таким собі домашнім звірятком...

Не дивлячись на всю свою рішучість не реагувати, все ж таки скрикнула, коли він натиснув досить сильно і різко, входячи в мене. Тут же потяг член назад і зайшов ще раз. І ще, врізаючись досить агресивно.

Хоча це був і не перший мій анальний секс, все відбувалося набагато грубіше, ніж з Владом. А я, дурна, ще на того ображалася...

Поштовх на всю довжину, так, що стегна шльопнули по відстовбурчених сідницях. Мій мимовільний схлип, а потім - протяжний стогін, коли Федір потягнув член назад. Знову поштовх і знову різкий рух назад.

За спиною чула важке нерівномірне дихання. Але намагалася взагалі не зважати на його реакції. Цікаво, йому дійсно приносить задоволення завдавати мені біль? Або це просто дії на емоціях...

Витримала вісім поштовхів, які чомусь мимоволі вважала, і раптом розплакалася навзрид, відчуваючи, що більше не можу. Не витримаю. Не хочу так...

І не просто не хочу, саме з ним і так. Тому що Федір рухався в мені без жодного розуміння, що це може бути не тільки неприємно, а досить боляче. Він просто грубо трахав мене, як при звичайному сексі, не дбаючи про мої відчуття.

Спазми стиснули грудну клітку в глухому риданні. Я без особливої ​​надії спробувала усунутись, але міцні долоні продовжували здавлювати мої стегна, не даючи вирватися.

- Пустіть... - практично зревла я, завівши руку назад і намагаючись розчепити захоплення. - Я так не можу...

Я не знала, як звільнитися, і це відчуття безнадійності спійманої в пастку дичини змушувало не тільки захлинатися від ридання, а й почати пручатися теж. Тому, що є сили вп'ялася нігтями в шкіру його руки, що тримала мене за стегно. І почула здавлене шипіння чоловіка.

А потім раптом член з мене різко висмикнули, але пальці однієї руки утримали тіло на місці, не дозволивши опуститися вперед чи вбік.

І буквально через кілька миттєвостей я відчула, як поперек і сідниці залила тепла рідина, яка напевно потекла потім на покривало і покриття на підлозі.

Напевно, раніше мені було б неприємно, що мене ось так обкінчив мій шеф, але зараз, після того, як він перестав завдавати мені біль фізично, стало зовсім байдуже. Подобається – нехай робить. Я потерплю.

Тільки ось на майбутнє анальний секс із Федором спробую уникнути всіма можливими та неможливими способами...

Почула, як ззаду грюкнули двері. Але не в коридор, а у ванну. Ех, краще б він все ж таки пішов...