Читати книгу - "Королівство шахраїв"

поцупили у Ван Ека Де Каппеля. Нам уже відомий план його будинку. Ми впораємося.

Віланів палець знову мандрував уздовж Ґельдстраат.

— Вам не доводилося мати справу з батьковим сейфом.

— Ван Ек тримає печатку в сейфі, — розреготався Джаспер. — Він майже хоче, щоб ми її вкрали. Казові легше потоваришувати з кодовими замками, ніж із людьми.

— Ви ніколи не бачили таких сейфів, — заперечив Вілан. — Він установив його, коли поцупили Де Каппеля. Замок має комбінацію із семи цифр, яку батько змінює щодня, а замки оснащені фальшивими тумблерами, щоб збити зламувачів з пантелику.

Каз здвигнув плечима.

— Отже, ми їх обійдемо. Я оберу раціональність, а не спритність.

Вілан похитав головою.

— Стінки сейфу зроблені з особливого сплаву, посиленого крицею гришників.

— Вибух? — запропонував Джаспер.

Каз вигнув брову.

— Підозрюю, Ван Ек його помітить.

— Дуже маленький вибух?

Ніна фиркнула.

— Ти ж хочеш щось підірвати.

— Правду кажучи... — почав Вілан. Він нахилив голову набік, наче прислухався до віддаленого звуку. — Якщо прийти вранці, не доведеться приховувати своєї присутності, але, якщо нам вдасться вивезти біженців із гавані раніше, ніж батько помітить крадіжку... я точно не певен, де можна взяти матеріали, але це може спрацювати...

— Інеж, — прошепотів Джаспер.

Вона нахилилася ближче, втупившись поглядом у Вілана.

— Це обличчя, що свідчить про вигадування підступних махінацій?

— Вірогідно.

Вілан, схоже, повернувся до реального світу.

— Ні, не воно. Але... але в мене, здається, є ідея.

— Ми чекаємо, крамарику, — підбадьорив його Каз.

— Довгоносик — це по суті значно стабільніша модифікація золотовмісної кислоти.

— Так, — погодився Джаспер. — Авжеж. А вона?

— Викликає корозію. Під час реакції виділяється невелика кількість тепла, проте кислота неймовірно потужна й неймовірно летюча. Вона може прогризти крицю гришників та й будь-що інше, крім бальсового скла.

— Скла?

— Скло й живиця бальси можуть нейтралізувати корозію.

— І де можна придбати такі штуки?

— Один з інгредієнтів, що мені знадобляться, ми можемо знайти в металургійних майстернях. Речовинами, які викликають корозію, користуються, щоб позбавити метали від оксидних плівок. Отримати другий буде складніше. Нам знадобиться кар’єр із жилою аурісу або іншої галідної сполуки.

— Найближчий кар’єр в Олендаалі, — повідомив Каз.

— Це може спрацювати. Коли матимемо обидві сполуки, доведеться бути надзвичайно обережними з їхнім транспортуванням, — вів далі Вілан. — Правду кажучи, нам доведеться бути більш ніж обережними. Коли реакція завершується, золотовмісна кислота стає по суті нешкідливою, проте, поки вона активна... Ну, непоганий спосіб втратити руки.

— Отже, — перепитав Джаспер, — якщо ми знайдемо інгредієнти, і зможемо транспортувати їх окремо, й активуємо цю золотовмісну кислоту, і не втратимо в процесі кінцівки?..

Вілан посмикав кучерик свого волосся.

— Ми зможемо за кілька хвилин пропалити дверцята сейфа.

— Не пошкодивши його вміст? — поцікавилася Ніна.

— Будемо сподіватися.

— Будемо сподіватися, — повторив Каз. — Я працював і з гіршими шансами. Нам треба дізнатися, які кораблі вирушають до Равки завтра вночі, і нехай Шпехт починає працювати з декларацією і транзитними документами. Ніно, коли ми оберемо судно, чи не могла б твоя маленька зграйка біженців самостійно дістатися до доків, чи із цим їм теж знадобиться підтримка?

— Я не впевнена, наскільки добре вони знають місто, — зізналася Ніна.

Каз побарабанив пальцями по маківці ціпка.

— Ми з Віланом можемо зайнятися сейфом. Джаспера можемо відправити супроводжувати гришників і можемо намалювати Матаясові маршрут, щоб він відвів до доків Кувея. Але тоді відтягти увагу вартових і допомогти із сіткою Інеж може тільки Ніна. Щоб сітка чогось вартувала, потрібно щонайменше троє людей.

Інеж потягнулася й обережно поворушила плечима. Як добре було знову перебувати в компанії цих людей! Її не було лише кілька днів, і вони сиділи у вологому мавзолеї, проте це все одно нагадувало повернення додому.

— Казала ж вам, — озвалася вона, — я не працюю із сіткою.

12. Каз

инула північ, а вони не лягали — складали плани. Каз скептично ставився до змін у задумі — так само, як до перспективи владнати все з Ніниною купкою гришників. Утім, попри те що він і взнаки не давав перед іншими, було в цьому новому замислі щось, що його приваблювало. Існувала вірогідність, що Ван Ек здогадається, до чого вдаються шуанці, і сам захопить останніх у місті Гриш. А цієї зброї в його арсеналі Каз не хотів побачити.

Проте вони не могли дозволити цим незначним ризикам затримувати себе. Із такою кількістю опонентів і зважаючи на втручання міської варти це було неприпустимо. Мине достатньо часу, і шуанці перестануть перейматися тими військовими кораблями в сухому доці та Радою Потоків і дістануться до Чорного Серпанку; тому Каз хотів якомога швидше вивезти Кувея з міста і вивести з гри.

Нарешті вони відклали вбік свої переліки та схеми. Щоб не привабити до Чорного Серпанку щурів, прибрали зі стола недоїдки, що залишилися після саморобної вечері, і загасили ліхтарі.

Усі спатимуть. Тільки не Каз. Він вірив у те, що сказав. Ван Ек мав більше грошей, більше союзників і підтримку міста. Недостатньо бути розумнішими за нього — їм доведеться бути безжалісними. І Бреккер бачив те, чого не помічали інші. Сьогодні вони виграли битву; вони взялися повернути Інеж із Ван Екового полону і впоралися з цим. Проте крамар і досі вигравав війну. Те, що Ван Ек був готовий ризикнути й залучити до справи міську варту, а отже, і Торговельну Раду, підтверджувало, що чоловік вірив у свою невразливість. Каз досі зберігав записку, у якій Ван Ек призначав йому зустріч на Велльґелуці, проте це був низькопробний доказ крамаревих махінацій. Бреккер пригадав, що сказав Пекка Роллінз у «Смарагдовому палаці», коли він стверджував, що Торговельна Рада ніколи не підтримає нелегальну Ван Екову діяльність. «І хто збирається їм це сказати? Канальний пацюк із найогидніших нетрів Бочки? Не дури самого себе, Бреккере».

Тоді Каз був майже неспроможний думати, оповитий червоним маревом гніву, що затоплював його в Роллінзовій присутності. Причина, що керувала ним, терпіння, на яке він розраховував, кудись зникли. Поруч із Пеккою він втрачав свої обриси... ні, він утрачав обриси того, за можливість стати ким боровся. Він більше не був Нечисторуким, чи Казом Бреккером, чи навіть найжорстокішим заступником Покидьків.