Читати книгу - "Казки навиворіт, Ньюбі Райтер"

Почимчикували вони на світло і дійсно знайшли невеличку лісову хатинку. Наші злодії до вікна - Віслюк, на ньому Пес, на тому - Кіт, а зверху Півень - і дивляться.

А там чоловіки сидять, пісень красивих співають та на інструментах грають - один на гітарі, інший - на скрипці, третій - на бубоні, а четвертий - на сопілці. У хаті тепло, натоплено, а як смачно пахне! Стіл від страв ломиться: і борщик, і сальце, і варенички, ще й узвар холодний у глечику. Звірі ледь слиною не вдавилися, бачачи все це добро.

- Так, - прошепотів Віслюк. - Будемо цих музикантиків зараз виганяти!

- Ми за! Але що пропонуєш робити?

- Все дуже просто! Зараз кожен по-своєму починає кричати! Голосно! А потім вриваємося всередину!

Так і вчинили. Музики тільки співати закінчили, а тут з-за вікна ЯК ПОЧАЛОСЯ: осел реве, пес гавкає, кіт нявчить, півень кукурікає! Такий шум піднявся, ой леле! Чоловіки з несподіванки так і повскакували з місць - та й у двері!

А новоспечені хулігани лише сміються з утікачів. Залізли до хати, наїлися досхочу та там і поснули. А власники хати, отямившись від першого шоку, вирішили, що потрібно своє житло повертати. Прокралися зі своїми інструментами в хату, а на порозі Кіт. Тільки хотів нявкнути - а музики його бубоном по морді! Поки один зв’язує, а другий чує - Пес почав ворушитися. У хід пішла скрипка. І вже й він весь у мотузках. 

А на вікні Півень прокинувся, та тільки кукурікати, а йому сопілкою в клюв і за крила схопили. Не встиг нічого зробити, не те що втекти. Від всього цього шуму вже й Віслюк прокинувся. Та й дарма, адже на нього пішла гітара! До ранку злодюжки сиділи зв’язані та не сміли і рота відкрити. Музики ж тим часом їх розуму навчали - розповідали, чому не можна вламуватися до чужих хат та виганяти господарів. І як бути чемними та правильно поводитися. 

А щойно сонечко почало з’являтися з-за горизонту, вивели цих “гангстерів” на вулицю та повели їх до міста, щоб здати у руки правосуддя. Йдучи, музики співали жартівливих пісень про те, як соромно брати чуже, а звірі йшли з похнюпленими мордами. 

У Бремені їх примусили виконувати виправні роботи, тож професійних злодіїв з них так і не вийшло. Зате працівниками хорошими стали! А музики й досі живуть у лісовій хатині та радують людей своїми піснями!

А у нас тим часом і казочці кінець, а хто прочитав і натисне вподобайку - молодець!