Читати книгу - "Стань моїм першим, Адалін Черно"

— Нумо домовимося, що ти будеш зі мною розмовляти.

— А ти? — Кіра жмуриться. — Ти будеш? Адже я… я щось зробила не так, так? У машині. Тобі не сподобалося, що я тебе поцілувала?

Вона киває, ніби їй зовсім не потрібна моя відповідь і вона вже знає, якою вона буде, наперед.

— Я більше не буду. Не знала просто, що ти цього не любиш. Я просто, знаєш, така… люблю тактильність, обіймашки, поцілунки. Ми навіть із подругами при зустрічі…

Договорити я їй не дозволяю, тому що вона починає тараторити якусь відверту нісенітницю. Я на горло собі з нею наступаю й натискаю сильніше, не дозволяючи вирватися назовні сволоті. Вона не заслужила всього того, що я міг би сказати їй у відповідь, тому вирішую просто її поцілувати. Показати, так би мовити, на практиці, наскільки сильно я цього не люблю.