BooksUkraine.com » Наука, Освіта » Хроніка війни. 2014—2020. Том 2. Від першого до другого «Мінська» 📚 - Українською

Читати книгу - "Хроніка війни. 2014—2020. Том 2. Від першого до другого «Мінська»"

214
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Хроніка війни. 2014—2020. Том 2. Від першого до другого «Мінська»" автора Дар'я Бура. Жанр книги: Наука, Освіта. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 48 49 50 ... 112
Перейти на сторінку:
поранених бійців.

Про це у Твіттері повідомив президент Петро Порошенко.

«Сьогодні вночі з Донецького аеропорту було евакуйовано шість наших поранених бійців, доставлені боєприпаси, продовольство», — зазначив він.

• Через обстріли терористів СБУ тимчасово припинила пропуск осіб та транспортних засобів на кількох дорожніх напрямках у зоні АТО.

Про це повідомив речник ІАЦ РНБО Андрій Лисенко.

• Ситуація у зоні проведення антитерористичної операції й надалі ускладнюється. Незаконні збройні формування збільшують кількість та інтенсивність обстрілів позицій наших сил та населених пунктів Донбасу. Протягом дня бойовики 41 раз обстріляли позиції українських військ.

Про це повідомили у прес-центрі АТО.

Вже декілька днів поспіль вони відкривають вогонь з важкого озброєння — танків, артилерії, у тому числі «Градів».

Епіцентром напруженості залишається район Донецького аеропорту.

• У Криму «народна міліція» влаштовує численні захоплення приватних підприємств на користь кримського «уряду».

«Відколи Росія 10 місяців тому захопила півострів, за оцінками власників і юристів, у власників відібрали нерухомості та іншого майна на суму понад 1 млрд доларів США», — пише NewYorkTimes.

12 січня 2015 року

• Зведення новин

У зоні проведення антитерористичної операції продовжує зростати кількість обстрілів з боку бойовиків, повідомляє прес-центр АТО.

Розпочинаючи з 18 години вчорашнього вечора, незаконні збройні формування 22 рази обстріляли позиції наших військових, в тому числі з важкого озброєння.

Районом найбільшого загострення залишається донецький аеропорт та населені пункти поблизу нього. Учора ввечері відбулося бойове зіткнення між бойовиками та оборонцями нового терміналу аеропорту.

Загалом за добу незаконні збройні формування 63 рази обстріляли позиції наших військових.

• На Луганщині йде посилення обстрілів, бойовики знову застосовують артилерію, міномети та системи «Град».

Близько другої години після півночі бойовики ЛНР з боку Веселої Гори обстріляли Щастя з мінометів. Кілька мін вибухнули поблизу теплоелектростанції.

Про це повідомляєна своєму сайті голова Луганської ОДА Геннадій Москаль.

• Вперше зафіксовано, що угрупування терористичних підрозділів та Російської Федерації значно перевищили за чисельністю наші угрупування.

Про це заявив голова комітету з питань нацбезпеки та оборони Сергій Пашинський на погоджувальній раді.

• Лідер донецьких бойовиків Олександр Захарченко звинуватив Україну в «односторонньому виході з меморандуму про перемир’я».

При цьому він заявив, що дозволяти ротацію сил АТО в Донецькому аеропорту він «не бачить ніякого сенсу».

13 січня 2015 року

• Валерій Макеєв «100 днів полону, або Позивний ‘‘911’’»

Одного разу мені дозволили під конвоєм на півгодини сходити на службу в церкву при лікарні. Молився. Дякую за можливість помолитися в церкві — це завжди особливо. Храм  — без погонів і знамен воюючих сторін, місце для молитви за мир. Так, у проповіді прямо чи в підтексті підтримувалися ідеї самостійного Донбасу, Новоросії. Але той же священик приходив у лікарню і благословляв наших воїнів, щоб вони щасливо доїхали додому...

Я спілкувався і з медичним персоналом, і з місцевими жителями. По-різному вони оцінюють те, що відбувається. Дехто вважає, що «все йде, як треба», що зараз «тимчасові труднощі». Безумовно, є велика неприхована надія на старшого брата. Та всі визнають, що проблем дуже багато. Як казав один луганчанин: «Спочатку ми чекали появи газу в будинках. Він з’явився. Тепер чекаємо електрики й стабільного водозабезпечення. Потихеньку, відправили дітей у школу (спочатку думали, що всіх дітей збиратимуть у вцілілі будівлі, але встигли підремонтуватися і відправили їх у рідну школу. Тепер думаю, який диплом отримає син у виші».

Виші Луганська (як й інших міст Донбасу) поділилися на ті, котрі із персоналом перебралися на територію, підконтрольну Україні, і продовжили роботу, а також на ті, що працюють у рідних стінах, але без української акредитації. Як із цим бути – поки що незрозуміло. Звичайно, усі стежать за внутрішніми подіями в області. Таких, хто б підтримував радикальні дії типу «козачої республіки», я не зустрічав.

Як працюють органи місцевого самоврядування? Складно. Говорив із одним представником селищної ради. Грошей (у розумінні традиційних податків і зборів) — немає. Є «нал», який ополченці збирають на ринках та інших працюючих місцях. Кошти, що з’являються в розпорядженні органів місцевого самоврядування, діляться за погодженням із ополченням на різні реальні потреби. Як це відбувається — не уявляю і не знаю.

Як працює «феміда»? Законів поки немає, є певні «поняття», насамперед про те, чого «категорично не можна». Перш за все, оголошена неприхована війна наркоманам і вживанню наркотиків у будь-якому вигляді. Про це і чув, і затримання за вживання бачив. Не можна пиячити й порушувати громадський порядок. Тут «феміда» працює за принципом оціночних суджень: якщо п’яний затриманий у комендантську годину — не позаздриш, буде покараний дуже сильно. Фізично. У денний час ймовірність затримання — 50 на 50. Тут є цікавий момент: затримує як патруль, так і будь-який свідомий ополченець. Третій критерій затримання: дзвінок – скарга дружини на буйного чоловіка. При мені в камеру, через яку пройшло сімдесят осіб, таких потрапляло п’ятеро. Якщо дружина сказала, що чоловік її бив, йому не позаздриш: карають дуже-дуже сильно. Бувають і несправедливості: чоловік «застукав» дружину з коханцем-ополченцем у будинку. Ті зателефонували в комендатуру із заявою про те, що хтось ломиться в дім. Комендатура приїздить миттєво. «Відметелили» мужика. Через добу розібралися, що він насправді намагався потрапити у свій будинок. Але зреагували блискавично. Із ґвалтівниками розмова наджорстка: одному за спробу зґвалтування відразу прострелили ногу. Це було в іншому місці утримання, тому знаю з розповідей.

Міліція, схоже, починає відроджуватися. Як мені сказали, осібно в Луганську діє «Беркут». У Ровеньках міліцію «реформують» на базі бійців бойових батальйонів. Якогось обліку строків затримання не існує. Основний принцип — це коли хтось із відповідальних осіб запитує у затриманого: «Ти скільки вже сидиш?».

Але багато хто вірить, що все налагодитися.

Багато хто й не вірить. Вони вже навіть не уявляють — що може налагодиться???

Питання «За кого люди на Донбасі?» риторичне. Не помилюсь, якщо скажу просто: за мир. В абсолютній більшості. Пригадуються соцдослідження десь у квітні 2014 року з тим же питанням: «А ви за кого?» Із 67 % жителів вибирали щось а-ля миролюбне «за самостійність, але в складі України». Сьогодні це було б ідеальним варіантом. Навіть термін сучасний винайшли — децентралізація. Але, на жаль, сьогодні це вже мало­ймовірно.

Зараз соцдослідження проводити марно, бо щирості не доб’єшся. Складно тут бути щирим. Тому поділюся лише деякими власними спостереження. Є певна кількість радикально налаштованих людей. Причому як за «ЛНР» і «ДНР», так і тих, котрі не приймають усього,

1 ... 48 49 50 ... 112
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хроніка війни. 2014—2020. Том 2. Від першого до другого «Мінська»», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Хроніка війни. 2014—2020. Том 2. Від першого до другого «Мінська»"