Читати книгу - "Мед для Ворона, Селена Рейні"

Господи! Якби не лікарка, яка час від часу заглядала до них і показувала Софії як правильно складати пальці й з якою силою натискати на те чи інше місце, Денис би вклав її на цю лежанку і…

– Тобі хоч подобається? – невпевнено запитала.

– Хочеш, я перевернуся і ти сама подивишся, наскільки сильно мені подобається? – запропонував.

Почувши це, Софія випрямилася і почала сильніше натискати на чоловічі плечі. Чудово. Так йому було ще приємніше.

Легко провівши по спині руками, дівчина завершила масаж. Денис неохоче підвівся. Доки він ліниво одягався, дівчина стояла до нього спиною й удавала, що зацікавилася плиткою під ногами. Тому не помітила як він наблизився до неї.

– Дякую, – прошепотів, цілуючи її у щоку. – Я отримав величезне задоволення.

– Будь ласка, – пробубоніла.

Попрощавшись з лікаркою, вони вийшли зі СПА-центру. Повечеряли в ресторані, а тоді ще трохи погуляли територією готелю. І знову Ворон помітив, що дівчина нічого не фотографує. Але те, як вона дивилася на захід сонця за горами, як уважно вивчала різноколірні крокуси, як спостерігала за тим, як пара, яка теж була з ними на курсі, тримаючись за руку гуляє перед ним… Господи! В її очах Денис в той момент бачив стільки емоцій! В якийсь момент йому навіть здалося, що там більше, ніж здатний вмістити цей світ.

А тоді Софія ніби виринала з власної реальності й ставала звичайною.

Вони повернулися у номер після заходу сонця. Дівчина, вже прямуючи до своєї спальні, обернулася, щоб щось сказати, але Ворон перебив її:

– Сьогодні у нас буде секс.

Денис промовив це з такою буденністю, як Софія говорила про обіди.

– Ми вже робили це вранці.

– Так. Але після масажу я надто збуджений. Тому, або кінчу у паперовий рушник, або в тебе, – обирай.

Дівчина чи то нахмурилася, чи то скривилася, але обрала те, на що він і сподівався.

– В мене, – здавлено проказала.

А тоді розтулила рот, щоб мовити ще щось:

– Знаю, – перебив її, – тобі потрібний час, щоб підготуватися.

Вона кивнула і сховалася за дверима.

А чоловік зайшов у власну спальню, зовсім не відчуваючи на собі провини за таку низьку маніпуляцію. Роздягнувся і довго приймав душ. Ох, як було б добре, якби Софія сьогодні вночі повторила все те, що робила на майстер-класі. А ще, щоб при цьому вони були обоє абсолютно голі.

З такими думками чоловік вийшов з ванної й дещо розгубився, коли побачив, що дівчина вже чекає на нього. Чекає у його спальні!

Софія сиділа у коротенькому білому халатику на краєчку стільця біля вікна. Вона перебирала пальцями мереживний поділ сорочки і якби змогла, то натягнула б її на коліна. А ще він помітив, що вона щільно закрила шторами вікна, аби у кімнату не проникало вуличне світло.

Замість слів, Денис запитально вигнув брову.

– Я вирішила, що для різноманітності можна зробити це у твоїй спальні, – неголосно пояснила.

– Для різноманітності, для початку, я міг би взяти тебе в позі вершниці навпаки чи кішечки. А в мою спальню ти прийшла, бо тобі не подобається, що я постійно засинаю у твоєму ліжку.

Софія промовчала. Натомість піднялася зі стільця і підійшла до чоловіка.

– Ну що? Ти готовий? – діловито запитала.

– Так, – відповів, ховаючи усмішку.

– Ну то почнімо.

Дівчина потягнулася до вимикача, але він перехопив її руку перш ніж вона вимкнула світло.

– Е ні, маленька. Відтепер секс лише при світлі, пам’ятаєш?

– Я не хочу, коли стільки світла…, – пробурмотіла.

Ворон однією рукою обійняв її за талію і притиснув до себе, а іншою швидко пробрався між її ніг і провів пальцями по вологих губах.

– Ти неправильно формулюєш речення.

– Я соромлюся, – прошепотіла, сіпаючись на його руці.

Він це бачив: дівчина зашарілася і потупила погляд.

– Добре. Я приглушу світло. Але повністю не вимкну, – і не давши їй змоги заперечити, опустився до вмикача. – Роздягайся, – скомандував.

Граючись з важелем перемикання, він чув, як шерхотить її одяг. Проте коли обернувся, Софія лежала у ліжку без халата, але в сорочці. Чоловік ліг поряд з нею. Однак замість того, щоб відразу узятися до справи, почав легко грати з мереживом на її сорочці.

– Чому ти не роздягаєшся? У тебе розкішне тіло, – сказав, проводячи долонею від її колін до стегон.

Рукою він зачепив поділ сорочки й потягнув її доверху.

– Не потрібно, – лагідно прибрала вона його руку.

– Чому? – допитувався.

Софія довго зволікала з відповіддю. А тоді врешті наважилася зізнатися:

– У мене потворна родима пляма на спині.

– І це все? – здивувався чоловік. – Через це я щоразу змушений торкатися тканини, а не твоєї шкіри?