Читати книгу - "На твоєму плечі, Ірина Айві"

                                           Розділ 24                                                      

    Швидко розібравшись з Олегом і документами які він привіз мені на підпис , вирішив ще кілька хвилин посидіти у кабінеті . Хай охолонуть нерви , бо в такому стані як зараз бігти до Ліни точно не варто . Своїм невдоволенням можу налякати її , а вона поки і так ставиться до мене з великою обережністю . І є чому ! В минулому я ставився до неї доволі зверхньо .Наївна , але водночас обережна і серйозна дівчинка .

    Перед очима дотепер стоїть картина як Ліна обіймає Олега . Я добре усвідомлюю , що друг просто  допоміг їй , але в мені активувалася думка , що  не хочу щоб хтось торкався Ліни окрім мене . Невже я приревнував це дівчисько до найкращого друга ? Те , що у мене зявилися почуття до дівчини , факт беззаперечний , просто варто розібратися з ними .

---- Ліно , ти як , готова до прогулянки зі мною ? ---- питаю заглянувши до її кімнати .

---- Ти не залишив мені вибору . Цікаво , куди  зібрався везти майже інваліда ? Я ходжу як лінивець .

---- Не далеко від нашого будинку є чудовий парк . Там люди влаштовують пікніки чи просто сидять на траві милуючись природою і сонцем .  

---- Ти збираєшся сидіти зі мною на траві ? ---- здивовано питаю я . 

---- А чому , ні ? Мені хочеться тиші ,  думаю ти теж будеш рада такій вилазці . Так , давай уже виходити . 

    У коридорі я помітила корзину , накриту пледом . Піднявши на Артема погляд повний запитань у відповідь отримала лише посмішку . Взявши корзину у ліву руку , правою чоловік обійняв мене за талію . Зачинивши квартиру ми попрямували до ліфту . При ходьбі у нозі відчувався легкий дизкомфорт , але заради Артемових обіймів я готова витерпіти все , що завгодно .

    Артем привів мене у дуже гарне і людне місце . Погода на дворі просто чудова  , легкий вітерець тріпоче волосся і я мимоволі посміхаюся сонцю . День обіцяє бути цікавим . День з Артемом ! Наш день ! 

     Тут відпочивають мами з дітками , студенти з підручниками , навіть закохані парочки крадькома цілуються у затінку дерев  . Ми теж вирішили розбити свій невеличкий  табір під деревом . Чоловік розкладав усе , що було в корзині , а я просто спостерігала за вправністю його рук . Невже йому приємна моя компанія ? Ну звісно я вже далеко не те страховивисько , що було раніше . Тепер у мене є красивий одяг і можливість слідкувати за своїм виглядом , тому й Артем став приділяти мені знаки уваги .

---- А ти запасливий ! Невже ми проведемо тут цілий день ? 

---- А тобі хочеться бути зі мною цілий день ? ---- запитав Артем , присідаючи поряд зі мною . Спиною він сперся до дерева , притуливши  мене до свого плеча . 

---- Схоже ти не залишив мені вибору . Я у твоєму полоні . 

---- Ммм ... , мені подобаються твої думки . Красива дівчина у моєму полоні це неабияк цікаво . 

---- Нащо я тобі здалася ? Ти приводив додому набагато цікавіших дівчат ---- вирішила пригадати йому події одного пікантного вечора .

---- Це різне , Ліно ! Та дівчина була лише розвагою на одну ніч .

---- А я ? Тобі раптом стало цікаво як це цілувати дівчину яку до тебе ніхто не цілував ?

---- Мені сподобалось цілувати тебе . Це було .... я до тепер пам'ятаю наш поцілунок .

    Моя голова покоїлася на Артемовому плечі , а мені так хочеться бачити його очі в цей момент . Мені теж неабияк сподобався поцілунок Артема і для мене він так багато означає , але от чи Артем не грається зі мною ---- загадка .

---- Я теж пам'ятаю . Його просто не можливо забути , бо раніше мене ніхто не цілував . 

---- Тому що поряд з тобою були такі самі ідіоти як я , які просто не зуміли розгледіти твоєї краси . І знаєш я цьому лише радий . Ти лише моя ! У мене для тебе є сюрприз .

---- І який ? 

---- Ммм... цікавий . Зможеш довіритися мені і на кілька секунд заплющивши очі ?

---- Я спробую , але не обіцяю , що не підглядатиму ! 

     Я з легкістю піддавалася на провокації Артема . Чому було спершу не запитати , що він задумав ?

---- Ти пам'ятаєш нашу першу зустріч ? 

---- Ну звісно ! Хіба таке можна забути ?! Я продавала малину біля дороги .  Терпіти її не можу . Ти навіть уявити не можеш скільки корзин мені довелося зібрати її . Між іншим у мене на неї алергія .

---- Сюрпризу не буде ! ---- якось дивно зітхнув Артем .

---- Чому , що трапилося ?

---- Щось не виходить у мене приємно здивувати тебе , Ліно . Може тому , що нічого не знаю про тебе . Що ти любиш , що не подобається , про що мрієш , чим захоплюєшся ? Може трохи розповіш про себе ? Я хочу знати про тебе геть усе .

---- Мені нічого розповідати , Артеме . Я рано залишилася сиротою . До зустрічі з тобою жила з тіткою Вірою яка була для мене гірше злої мачухи . Вона вважала , що мені не потрібно вчитися , здобувати професію . Бачив би ти як тітка реготала коли я казала , що мрію стати лікарем .

     У травні мені виповнилося вісімнадцять і я планувала втекти з дому до столиці . Влаштуватися на роботу щоб заробити трохи грошей і мати змогу вступити до інституту . І от одного дня я зустріла тебе . Ти запропонував фіктивний шлюб і я одразу погодилася . Далі ти вже все й сам знаєш . 

---- Бідолашна моя дівчинко , яким же несправедливим було до тебе життя . Яким жорстоким . Обіцяю я все виправлю і розпочну з власних помилок . Цієї осені ти обовязково станеш студенткою .

     Артем ніжно гладив моє волосся , заглибившись в свої думки . Невже його розчулила моя розповідь ? Не хочу щоб він жалів мене ніби дворову собачку з перебитою ніжкою  . Не про таке почуття я мрію . Мені хочеться щоб Артем покохав мене так  само сильно  як і я його .