BooksUkraine.com » Любовні романи » Давай одружимось, Уляна Пас 📚 - Українською

Читати книгу - "Давай одружимось, Уляна Пас"

79
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Давай одружимось" автора Уляна Пас. Жанр книги: Любовні романи. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 48 49 50 ... 54
Перейти на сторінку:
24.

Макс

Я дуже хочу дещо зробити! Повернувшись у місто, першим ділом знайду хорошого психолога, щоб він розібрався з тим, що відбувається у моїй голові. 

Здається, я запав на власну дружину! Фіктивну дружину, чорт забирай!

Весь тиждень перебуваючи в Празі, часто ловив себе на думці, що робить Юля і як в неї справи. Телефонував сам, хоча був би не проти, щоб і вона робила подібне. Єдиний раз, коли Юля телефонувала - це було якраз перед моїм поверненням додому. Я збирався зробити їй сюрприз, але на дії все вийшло якраз навпаки.

Коли Юля повідомила, що завітала моя сестра, я одразу зрозумів, що варто чекати неприємностей. До того ж цього дня був день народження в Олега, і Соня просто не буде моєю сестрою, якщо не поїде туди. 

Тільки-но літак приземлився, я набрав Кирила - і всі мої припущення підтвердилися. Поки таксі везло мене до клубу, намагався зібратися і не нервувати. Можливо, нічого поганого не станеться, а я панікую як дівка якась. До того ж Юля не пила, і це був великий плюс у її бік.

Але цей великий плюс перетворився на купу мінусів, коли я побачив цікаву картину. Знову мудак Тарасов, і знову в центрі уваги моя дружина. 

Взагалі-то, я був радий набити йому пику. І байдуже, що в результаті й сам отримав. І не тільки я. Олег та Кирило також не пасли задніх. 

Та все найцікавіше розпочалося вже у квартирі, коли Юля взялася грати у медсестру. Вона була так близько, а аромат її волосся змушував мене вимкнути здоровий глузд. Можливо, ця тяга викликана тим, що деякий час я без жінок, а, можливо, і не тому. 

Я таки поцілував її, коли бажання затьмарило розум. Видно було, що Юля шокована, і якби не клята губа, я б таки відчув на смак її уста. 

Юля так мило червоніла і соромилась. Я збирався поговорити про те, що сталося, хоча уявлення не мав, що кажуть у таких ситуаціях. Але моя дружина просто взяла й накивала п'ятами. 

Заснути цієї ночі вдалося не скоро, хоча я і втомився як собака. У голову все лізли думки про наші відносини і про те, як бути далі. В результаті я вирішив не ризикувати й більше не робити дурниць. Мабуть, мої дії таки пов'язані з нестачею жіночої уваги. Отже, одразу після повернення від Влада треба пошукати когось надійного у списку контактів, лише на одну ніч. 

Наступний ранок виходить багатим на події. Юля ховає від мене погляд, хоча весело усміхається Олегу, котрий як завжди - в ударі. І чого це так мене дратує? І слова про ревність з рота друга, я пропускаю крізь вуха.

Я зовсім не хотів ображати Юлю, але і вона занадто багато на себе взяла. В результаті вона образилася, а я відчув себе мудаком. 

Як тільки приїхали до Влада та Ілони, вирішив охолодитись в басейні. Юля також була там, але лізти у воду не поспішала. Невже соромиться показувати мені свій купальник?

Вилізаю з води і мене кличе до себе Влад. Тільки от я практично не чую про що він мене запитує, тому що мій погляд зараз прикутий до Юлі і її тіла в білому купальнику.

У горлі стає клубок, тому доводиться прокашлятись. Юля тим часом стрибає у воду, а мені до біса сильно хочеться опинитись зараз там же. 

- Ти мене слухаєш, Максе? - здається, Влад не вперше намагається до мене достукатись. 

- Що? - повертаюсь до нього обличчям і дядько з розумінням усміхається. - Твоя Юля - чарівна дівчина. Не слухай мене. Йди до неї.

Здається, Влад якось по-своєму розуміє мої дії, але зараз це хвилює мене найменше. Розганяюсь і стрибаю у басейн поруч з Юлею. 

- Вирішив скласти тобі компанію, - наближаюсь до неї якомога ближче й отримую дивне задоволення від розгубленості дівчини. - Сподіваюсь, ти не проти.

- Не проти, - бурчить Юля, а я зовсім їй не вірю. Дівчина розвертається і пливе на інший край басейну, тільки вона ще не знає, що я не звик так просто здаватись. 

Пливу за нею і стаю так, щоб притиснути Юлю своїм тілом до бортика. Тепер точно не втече!

- Що ти робиш? - шипить невдоволено і розгублено. Сама ж коситься у бік Соні, котра може нас підслуховувати. 

- Хочу вибачитись, - кажу абсолютно серйозно. - Я не хотів образити тебе, справді. 

- Приймається! - надто швидко погоджується дівчина. Напевно, сподівається, що зараз я її відпущу, але в мене на неї зовсім інші плани. 

- Милий купальник, - повільно торкаюсь пальцями бретельки на плечі й наче ненароком зачіпаю гарячу шкіру. Мені добре чутно, як важко дихає Юля і як швидко піднімається та опускається її грудна клітка. -  А я і не знав, що під одягом ти приховуєш таку красу.

Я точно збожеволів, адже її збентеження приносить мені неабияке задоволення. 

- Навіщо ти це робиш? - питає зовсім тихо.

- Що саме? - хочу, щоб вона сама це сказала. Практично не дихаю, поки чекаю на її відповідь.

- Гей, молодята! Тільки не на людях! - кричить Марат - і вся магічність моменту розвіюється. А я зовсім забув, що братик також завітає на це свято. Дарма… 

Доводиться відпустити Юлю і вона одразу виходить з басейну. Обмотавшись рушником, прямує у будинок, не озираючись. Сам також виходжу на сушу і витираю рушником мокре тіло.

- Знаєш, Максе, - Марат продовжує стояти поруч і розглядати мене прискіпливим поглядом. - Якби не знав тебе надто добре, міг би подумати, що між тобою і цією дівчиною дійсно щось є. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 48 49 50 ... 54
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Давай одружимось, Уляна Пас», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Давай одружимось, Уляна Пас"