Читати книгу - "Регент. Право сильного, Анні Кос"

Варто було їм відійти трохи далі, як Ульф тихо вимовив:

— Це було незрівнянно. Зворушливо і прекрасно. Лорд Анвар, без сумніву, чудово знає ваші традиції, він дуже спритний і вправний. Однак я прошу Вас відповісти відмовою на його прохання. І, за можливості, не зустрічатися з ним більше.

— Чому ж? — розгубилася вона. — Останнє бажання його батька дуже благородне, і такий приклад міг би надихнути на добрі справи й інших представників знаті. До того ж у мене немає вагомої причини відмовляти йому, а відмовляти без пояснень було б дуже неввічливо.

— Я наполягаю. Ви його зовсім не знаєте. І лорд Анвар – друг тих, хто відкрито виступає проти Вас у раді. Нерозумно підпускати його занадто близько.

Арселія трохи нахмурилася і вирішила уточнити:

— Чи впевнені Ви, що за Вашими словами стоїть тільки турбота про благо держави, а не щось більш особисте?

Ульф різко зупинився:

— Якщо моє прохання Вам здалося надто зухвалим, то, звісно, Ви можете не виконувати його. Однак дозвольте нагадати, що я нечасто втручаюся у Ваше життя без вагомих причин. Мої доводи здаються Вам нерозумними? Добре, не буду сперечатися, більше того, дуже вибачаюся, — він вклонився гранично вивірено, настільки строго відповідно до етикету, що це скидалося на знущання. — Мене, на жаль, ще чекають справи. Мій імператоре, ясновельможна пані, змушений вас залишити.

Стільки емоцій було намішано в цій короткій промові, що імператриця завмерла в подиві. І перш ніж вона встигла відповісти, Ульф Ньорд розвернувся і пішов геть, лише синій плащ його злетів на вітрі, подібно до морської хвилі. Арселії залишалося тільки мовчки дивитися йому вслід.