Читати книгу - "Інтерв'ю з Карлом Густавом Юнгом, Vasyl Shyrman"

Ваша теорія про тінь і інтеграцію темних сторін особистості є дуже актуальною для багатьох сьогодні. Як ви оцінюєте сучасну тенденцію до само освітлення і "психологічної гігієни"? Чи це допомагає, чи може призводити до ще більшої фрагментації особистості?

Юнг нахилився вперед, спершись на зігнуті пальці, і з легкою усмішкою відповів:

— Ах, ви про "психологічну гігієну"? Це цікаве явище. Схоже, люди нині миють не лише руки, але й підсвідомість. Проблема в тому, що, намагаючись щось очистити, вони часто не помічають, що насправді намагаються стерти — а іноді й знищити — свою тінь.

Він засміявся, ніби знав щось дуже важливе, але не поспішав це розкривати.

— Розумієте, інтеграція тіні — це не просто миття її милом. Ви не можете "очистити" темне, як пилососите килим. Тінь — це частина вас, і якщо ви намагаєтесь її уникнути, як я кажу, вона завжди знайде спосіб повернутись через задні двері, ще темнішою і сердитішою.

Юнг зробив паузу, піднявши палець, як вчитель, що ось-ось відкриє важливий секрет:

— У сучасному прагненні до "світла" люди часто забувають, що світло без тіні втрачає свою глибину. Люди наче перетворюються на ходячі флуоресцентні лампи: яскраві, але порожні. Вони бояться своїх "темних" сторін, як малюк боїться чудовиська під ліжком. Але знаєте, тінь — це не чудовисько. Це просто частина вас, яка не отримала права голосу.

Юнг усміхнувся, притримуючи окуляри, і додав:

— І якщо вже говорити про само освітлення, то пам'ятайте: лампочки іноді перегорають. Тому я б радив більше інтеграції та менше ілюзій про досконалість. Найголовніше — дайте тіні місце за вашим столом, бо якщо не дасте, вона сама знайде спосіб сісти на ваш стілець, а це може бути не так комфортно.

Він підморгнув і додав:

— Психологічна гігієна — це добре, але не забувайте: душа, як і життя, не завжди повинна пахнути лавандою. Іноді вона потребує запаху лісу, багнюки і навіть грози.