Читати книгу - "Листоноша для химер, Сінторас Ватерлей"

— Проте я повернуся до своєї домівки.

— Гаразд, я відійду, не йдіть, будь ласка, гаразд?

— Добре.

— Вітаю, як в тебе настрій — спитав працівник закладу.

— Вітаю, вкрай паскудно.

— Співчуваю, розкажете? У мене є зобов’язання не розголошувати сказане мені.

— Ну в мене відібрали квартиру, поки я жив нагорі, якісь непорядні химери.

— Це вкрай паскудно, співчуваю.

— Чекай, повтори останнє слово?

— Співчуваю?

— Ага, повтори ще раз.

— Співчуваю.

— А тепер десять разів, проте різними голосами.

— Співчуваю… — працівник закладу продовжував повторювати це різними голосами, думаючи, що це був перший раз за все життя, коли людину не намагалися її розважити, чи применшити проблему, а спробували співчувати.

— А, до речі, як вам спілкування із засновником.

— Він типу директор цього закладу? Яке почесне в нього ім’я.

— Так от я можу повернути тебе назад, проте ти забудеш голуба та увесь тунель, проте тебе більше химери турбувати не будуть, я помічу тебе вкрай неприємним для них закляттям, та вони будуть тебе оминати, усі, з ким я це робив, ще ніколи не скаржилися та не страждали від химер.

— О, мені прийшло повідомлення від вогника,  схоже, він змінив собі співрозмовника, у зв’язку з тим, що знайшов інших, користуючись послугами агентства, ну, і гаразд, не сильно я і хотів бути з ним.

— А ти, Уруре?

— А, я іду виконувати квоту.

—  Ти згоден?

— Ні, я відмовляюся.

— Гаразд, до зустрічі.

— Засновник любить зникати на невизначений термін та з’являтися в незвіданому місці, нікому не розказуючи, шанс його зустріти менше одиниці, тому навряд чи ви побачитесь, найближчим часом.

Кхатім почесно зайшов до своєї квартири та розслаблено ліг на ліжко, поки до роботи лишалося кілька хвилин. До нього зайшов листоноша.

— Доброго дня, вас звільнено.

— Що? Ні, чекайте, мені потрібна робота!

Кхатім дивився на прекрасні заспокійливі кольори тунелю. В його животі забурчало, та він вирішив, що, схоже, доведеться жити, як нижчий клас у світі химер.

— Привіт, Кхатіме, потрібна робота? — поцікавилася химера.

Кінець