Читати книгу - "Таємниці дому пані Дорсет, Максиміліан Степовий"

-Сатаністи?- іронічно посміхнувся Джефрі, відкидаючись на спинку стільця- Не думаю, не думаю. Колись, п'ять років назад, я мав справу із гніздом культистів. Ці люди підступні, хитрі, та діють злагоджено між собою. Це точно не одна і не дві людини, а ціла організована група, яка переслідує свої лихі цілі у місті. Тут же, я точно впевнений, що всі ці вбивства здійснювала одна й та сама людина. А ще знаки виконані надто грубо та неточно. Це вказує на те, що ця людина в своєму минулому теж не мала нічого спільного з цими демонічними символами і тільки нещодавно почала користуватися ними. Скажіть, будь-ласка, а чи є якась спорідненість поміж вбитими дітьми? Що казали члени їхніх родин? Можливо, що вони мали конфлікти в місті з кимось конкретним, чи їхні діти вчинили щось лихе по відношенню до якоїсь особи? Повинен же бути мотив у всіх цих викрадень та загадкових вбивств.

-На жаль, я не можу нічого такого конкретного вам тут відповісти- у розпачі розвів руками Рей, відкладаючи у сторону жовту папку- Дітей нічого між собою не поєднувало, більшість з них, навіть, і не була знайома між собою до моменту викрадення. Всі жертви зникали раптово і неочікуванно, в різні дні. Жодних слідів, ні одного крику, а свідків теж не було. Про викрадення ми дізнавалися із заяв їхніх батьків, багато їх тут приходило. Поліція намагалася допомогти чим могла. Ми оголошували розшук, опитували всіх, кого тільки могли знайти, але нічого конкретного не знайшли. Мотив вбивств залишається для нас невідомим.

-Тоді я пропоную з'їздити на це сміттєзвалище та оглянути там все детальніше на предмет якихось додаткових слідів. Не вірю, що зовсім нічого більше там не було- підвівся із стільця Джефрі, готуючись вирушати одразу на завдання.

-Стійте-стійте, пане Адамсе!- зупинив чоловіка рукою начальник відділу- Це ще не все. Я ціную ваш запал та готовність одразу перейти до дій по прибутті до Рейвенхарту, але є деяка додаткова інформація по цій справі. На минулому тижні до нас прийшла ще одна жінка та розповіла, що її дванадцятирічного сина викрали так само, як і попередніх жертв. В той день був сильний дощ, хлопчик займався у школі, подзвонив, що вже йде додому. І все. Зв'язок з ним урвався, він зник безслідно разом із своїми речами. Телефон відстежити неможливо, немов його знищили. Хлопчика віднайти не вдалося, але його тіла не було серед тих десяти нещасних.

-І ви мовчали?- суворо насупився Джефрі та підійшов ближче до Рея, нахилившись над столом- З цього й варто було починати. Уявляєте, що ми б зараз могли поїхати дивитися на сміттєзвалище, можливо завітали до моргу, а в цей самий час хлопчик, який може бути ще живим, наражався б на небезпеку? От тепер одразу стало зрозуміло, чому тіла ви викрили зовсім нещодавно. Тому що, дійсно, вбивця навмисно розкрив перед вами цю карту, щоб відволікти увагу від своїх справжніх занять. Прямо зараз у нього в полоні живий хлопчик і він планує зробити з ним щось жахливе.

-Що ви пропонуєте зробити?- поцікавився Рей, встаючи з-за столу та беручи свій плащ з гачка на стіні- З чого нам почати прямо зараз?

-В нас зміна планів!- із хитрою посмішкою озвався Джефрі, йдучи вже до дверей- Ми зосередимося не на мертвих, а на живих. Життя хлопчика пріоритетне для нас зараз. У нас є шанси сподіватися на те, що він все ще живий і врятувати його із лап небезпечного маніяка. Тому беріть свої листівки з оголошенням про зникнення, відвідаємо його матір, а ще поговоримо з місцевими жителями. Можливо, що на цей раз хтось щось бачив і знає більше. Не варто опускати руки. Тепер, коли в місті я, треба боятися цьому містичному сатаністу, бо я вийду на його слід і відповідальності він не уникне.

Із лиховісним блиском у очах, Джефрі вийшов із відділку. Рей лише знизав плечима і поквапився слідом за енергійним чоловіком, взявши з собою Альфреда. За відділком залишився стежити Роб, якого важко було відірвати від його паперів. Зовні знову збирався сильний туман та почав накрапати рясний дощ. Зграя мокрих воронів підіймалася в небо над похмурими вуличками Рейвенхарту, не віщуючи своїми хриплими голосами нічого доброго.