Читати книгу - "Дамір, Iрина Давидова"

— Лі, краще закрий рота.

— Чому ти мені грубиш? — ображено запитала вона, а я видихнув, усвідомлюючи, що дійсно відповів грубо.

— Пробач, пробач, Лі! Я просто і так стримую себе, а ти ще мене й підбурюєш.

— Чому стримуєш? — зніяковіло запитала вона і трохи відсунувшись, продовжила: — Я тебе зовсім не розумію. Привозиш до себе додому, спокушаєш мене, а сам стримуєшся.

— Та тому що не хочу тебе квапити. Хочу зробити все акуратно, щоб не образити, і якомога менше завдати болю.

— Ти про що? — немов нічого не розуміючи, запитала вона, і я, перевернувшись, підім'яв її під себе.

— У мене ніколи не було незайманих, — чесно зізнався я і побачив на її обличчі подив.

Вона пильно дивилася на мене, як на хворого, і я не міг зрозуміти, що саме викликало в ній таку реакцію.

— Що-о-о-о?

— Лі, тобі буде боляче.

— Даміре, з чого ти взяв, що я незаймана?

Я завмер від її питання і уважно подивився в очі, намагаючись зрозуміти, жартує вона чи ні. Але, судячи з її обличчя, вона дійсно була шокована.

— Ти мені сама про це сказала.

— Коли?

— Коли разом з подругою шукала на попу пригоди.

— Щ-що-о-о-о? І ти повівся на слова п'яної дівчини?

— А що я повинен був подумати?

— Дамір Тімурович вірить в казки?

— Ти не незаймана?

— Ні. Ти радий?

— Звісно! Я вб'ю його.

З одного боку я був радий, що мені не доведеться робити Лії боляче, а з іншого, я готовий був убити ту мерзоту, яка посміла доторкнутися до моєї дівчини.

— Кого? — запитала Лі, коли побачила мій злий погляд.

— Хто посмів доторкнутися до мого!

— Я не твоя — ні тоді, ні зараз.

— Зараз, Ліє, ти моя! І це не обговорюється.

— Ні... — я не дозволив їй договорити, а лише з новою силою, з величезною жадібністю, накинувся на солодкі губи.

Відсьогодні я чітко усвідомив, що Лія тільки моя дівчина, і того, хто посміє до неї підійти, я просто закопаю заживо.

— Я хочу тебе, — чи то мій, чи то Лії стогін пролунав у тиші спальні, і я, не роздумуючи стягнув з себе штани, і знову розмістившись між її ніжок, плавно ковзнув у вологі глибини.

— Чорт! Боляче!

— Ти що, дурна? Якого біса ти збрехала, що не незаймана? — прогарчав я після її крику, і одразу відчув, як Лія напружилася і завмерла, стиснулася піді мною, всім своїм тілом.

— Я не брехала, — ледь чутно прошепотіла вона, а я, кинувши на неї свій погляд, побачив, що в очах стоять сльози.

Придурок! Що я творю? Схилившись до малої, уклав її обличчя в свої долоні і тихо, щиро прошепотів їй в губи:

— Пробач. Пробач, моя дівчинко. Я не маю права на тебе кричати. Не маю права. Ти особлива.

— У мене просто давно не було сексу, — хрипким голосом сказала вона, пальчиками вчепившись в мої плечі.

— Пробач, — знову прошепотів я, і злегка торкнувшись її губ, додав: — Я буду обережнм. Мені продовжити?

— Так, — пролунав тихий шепіт, і я трохи зсунувшись, поцілував ямку на шиї.

Повільно, не поспішаючи, намагаючись стримувати своє збудження, знову почав рухатися, відчуваючи, як туго обволікають її стінки мій член. Її лоно було зовсім вузьким, і мені від того було дуже приємно, а ось малій навпаки – боляче, що безсумнівно мене турбувало. Я не хотів, щоб вона страждала, а вже тим більше в сексі, й намагався робити все максимально акуратно.

Продовжуючи рухатися, відчув, як вона руками пройшлася по моїх плечах, торкнулася шиї, а після цього поклала їх на потилицю, щоб натиснути і безмовно попросити про поцілунок. У чому я, власне, і не збирався відмовляти, схилившись, спочатку просто торкнувся губ в легкому поцілунку, а потім злегка затиснув верхню губу між своїми, ніжно пестячи її плоть, а далі почав солодко цілувати, знову і знову пробуючи малу на смак. Лію мені дуже хотілося цілувати, адже я розумів, що ці губи мало кого торкалися, і не було зовсім ніякої огиди, а навпаки, лише дика тяга — тяга, володіти всією цією дівчиною.

З нею хотілося розлетітися на друзки, вибухнути, розсипатися на частини, а потім знову любити так само, як це я робив зараз. Дбайливо, прагнучи не зробити боляче, я весь цей час не входив в неї на всю довжину, просто розтягував, даючи можливість звикнути до мого розміру.

Коли нарешті відчув, що Лія розслабилася, я трохи поглибив поштовхи, і сам застогнав від тієї ніжності, що була між нами. На мить навіть зупинився й прикрив очі, щоб перевести подих, як несподівано відчув дотик пальчиків до свого обличчя:

— Тобі не подобається, так?

— Що? — хрипким голосом уточнив я, не впевнений, що почув саме те, що вона сказала.

— Тобі неприємно... — знову тихо повторила Лі, від чого я розплющив очі.

— Мала, ти відчуваєш, який я твердий у тобі? Відчуваєш?

— Так.

— І ти вважаєш, що мені не подобається?

— Просто...

— Саме так, просто у мене ніколи не було такого ніжного сексу. А про тебе я дбаю. Так що, викинь з голови ці дурощі й розслабся, бо я збираюся увійти в тебе на всю довжину.

І я виконав свою обіцянку, повністю занурився в неї і почув задоволене зітхання, яке сказало мені про те, що Лії добре зараз. Посміхнувшись, я схилився й прикусив мочку вуха, і, уткнувшись у нього, почав трохи швидше рухатися в її тілі. Я хотів, щоб вона відчувала моє дихання і розуміла, яке задоволення мені приносить її тіло. Хочу, щоб не думала про дурниці, адже зі мною їй не потрібно ні про що турбуватися, і мені варто було їй це довести.