Читати книгу - "Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає"

Дуже важко миритися зі щастям зрадника, ворога і негідника, особливо якщо воно здобуте за мій рахунок. Помста живе довго. Це небезпечне почуття. Думка про помсту ґрунтується саме на тому припущенні, що погана людина живе так само добре, як і я, а це недобре. Порочністю можна добитися того самого, що й добротою. Чи не дивно те, що порочність веде до хорошого життя? Якщо життя хороше, як воно може бути порочним? Що, якщо зло — теж добро? Але тоді, мабуть, і добро — зло, так це чи ні? Хіба не можемо ми позбутися паразита? Наша країна щастя в небезпеці.

Нам потрібно повернутися до Сократового вчення, якщо ми прагнемо зберегти наш душевний спокій, опинившись сам на сам із жахливою проблемою. Хороше життя належиться лише доброчесним. Порочна і погана людина ніколи не задоволена та не щаслива. Порочність передбачає безкінечне прагнення вийти з ситуації, в якій опинився. Зло хоче привласнити те, що належить іншим, завдати їм шкоди і знищити те, що можна знищити. Це ознака нещастя, адже зло ніколи не вдовольняється тим, що має.

Коли доброчесний бачить новий сусідський «БМВ», він радіє за іншого. Ця радість приносить йому щастя. Радість — хороше відчуття, яке всі ми хочемо переживати. Від нього ніяк не можна хотіти відмовитися. Радість продовжують тим, що вітають друга і напрошуються покататися. Власник, певна річ, готовий продемонструвати свій новий скарб.

Порочна людина відчуває заздрість. Її вдача схильна до злих відчуттів. Заздрість — негативне відчуття, яке нікому не завдає радості. Заздрісник відчуває те, чого не хоче відчувати. Ніхто не хоче заздрити, адже заздрість завдає болю і ранить еґо. Заздрісник прагне позбутися свого відчуття. Інакше кажучи, він не хоче перебувати у тому душевному стані, яким керує заздрість. Згідно з визначенням, це нещастя. Щось потрібно зробити. Заздрісник каже собі, що «БМВ» — авто нахабних вискочок і сусід соромить себе, купуючи таке. Ця брехня і самообман зменшують його душевні терзання. Або ж погана людина вночі виходить на вулицю і залишає ключем подряпину на боці авта. Це видається дуже добрим.

Отже, заздрість — погане відчуття. І оскільки воно погане, воно негативне. Негативність означає страждання, а неуникність його поширення — нещастя. Злий — значить, нещасний. На жаль, ми не позбудемося нашої етичної проблеми з такою легкістю. Якщо запевнити себе, що сусід — нахабний вискочка і всі його ненавидять, ти знову щасливий. Подряпати авто — ще щасливіший. Весело спостерігати з-за штори, як сусід веде себе зранку, коли має їхати на роботу і зауважує на дверях авта подряпину.

Людське щастя і думка про хороше життя не несе етичної цінності, адже немає ніяких підстав заборонити злим щастя і хороше життя. Самообман і солодка помста — найкращі гарантії щастя. В них, звісно, потрібно вправлятися, але таке життя. Велике еґо, великі та безпідставні уявлення про себе, самообман і помста додають щастя щонайменше з таким самим успіхом, як чесноти. Марк Твен каже, що ні за чим так не шкодуєш, як за своїми добрими вчинками. Варто також вправлятися у досконалій байдужості до почуттів і думок інших людей. Собаці це дається з трудом, утім, робити спроби варто. Інші завжди помиляються, нічого не знають, заслуговують на своє нещастя, і їм ніколи мене не зрозуміти. Психологи знають, що психопати — найщасливіші з людей, але не спішать розголошувати цю інформацію привселюдно. Хороша людина несе печалі інших. Чесна людина знає, наскільки вона неповноцінна й обмежена. Це нещастя.

Я дав настанови для щастя і хорошого життя. Нехай читач сам робить свої висновки. Я нещасна людина, на відміну від 83 відсотків фінів. Вони точно погані люди — чи принаймні здатні на майстерний самообман.

3.5.3. Керування життям і душевний спокій, або Як взяти життя під контроль

Самоконтроль — приємна чеснота. У Пог’янмаа, коли виголошують тост за померлого, кажуть «Заспокойся!», і це діє. Самоконтроль — важлива чеснота й обґрунтована вимога. Гнів і галас слід угамувати. У цьому допомагає самоконтроль. На Сході говорять, що можна втратити обличчя, хоч би що це означало. Мабуть, те саме, що й осоромитися. Фінові складно зрозуміти, що хоче сказати китаєць. Напевне, й китайцеві не надто легко зрозуміти пог’янмаанця.

Думка про самоконтроль може зринути у контексті розмови про керування життям. Звідки походить це дивне словосполучення, коли і ким воно було вигадане, мені не відомо. Воно незрозуміле, нове й незрозуміле, утім, менше використання його в мові поширене та важливе. Хотілося б, щоб людське життя перебувало під контролем. Я маю намір спершу обдумати керування життям, а відтак перейти до душевного спокою. Я вірю, що душевний спокій — найбільше щастя, якого в житті можна досягти. До того ж надто вже бажане.

Керування життям звучить зовсім як вигадка соціологів, нісенітно й божевільно. Як можна керувати життям, якщо ти окрема людина? Чи може керувати життям фінський уряд? Навряд чи, хоча спробувати варто. Життя йде своїм звичаєм, не надто зважаючи на людину. Хтось помирає, хтось опиняється у в’язниці, яким чином це впливає на життя? Все іде, як ішло. Планети рухаються своїми орбітами. Ходить пташиний грип. Світить сонце. Але щось-таки людина повинна зробити, аби не випустити все це з рук. Усі ми боїмося сюрпризів, нерозсудливості та ризиків. Хоч би й не були здатні керувати життям, якісь спроби потрібно намагатися робити. Принаймні не слід брати даремних ризиків, додавати небезпек і подвою­вати нещастя. Керування життям — завжди убезпечення від найгіршого. Життя намагаються взяти під контроль. У цій думці є щось іронічне. Іронія та ж, що й у старому законі про богохульство. Всемогутнього творця світу земний черв’як хулити не може. Він лише «насміхається».

Як керувати життям, якщо контроль — лише омана? Існує багато способів. Для цього є закони. Оцінка ризиків і контроль обов’язкові. Те, що людина їсть і п’є, підлягає вреґулюванню. Аби залишатися здоровим, потрібно виконувати роботу. Підтримувати людські стосунки. Правильне дозування любові суттєве. Почуттів має бути строго в міру. Потрібно контролювати рівень отриманого на роботі стресу. Гроші використовувати за призначенням. Житло тримати в чистоті та порядку. Щороку проходити техогляд авта. Не забувати про пасивний і активний відпочинок. З таким успіхом роботи вистачить на кожен день у році. Навряд чи сучасний фін встигне ще якимось чином керувати своїм життям. Радісна новина полягає в тому, що принаймні ще не всі випустили життя з рук, як ящик пива.

Якщо не хочеш досліджувати