Читати книгу - "Чорна тінь, Ана-Марія Еріш"

- Дякую. - прошепотіла я.- Якби не ви, то я навіть не уявляю, що було б.                                                    

- Та немає за що. Для цього ж і потрібні друзі. - посміхнувся Зак, обіймаючи свою дівчину. - Ми завжди готові прийти тобі на допомогу.                                                                                                                       

- Ти як? - спитала Емі. - Вже краще?                                                                                                                

- Та все добре. Меі стало набагато краще. - я посміхнулася. - Не знаю, що б я робила без вас. Там, в бібліотеці, я майже втратила над собою контроль. Ще трошки, і я просто б скоїла помилку, про яку потім не раз пошкодувала.                                                                                                                                

- Без нас ти б зараз допивала останні краплі крові в Тревіса. - розсміявся Зак, від чого отримав удар в плече від Дарсани. - Але нехай ще трохи поживе. Він нам буде корисним.                                                

Які ж вони милі та романтичні разом. От тільки я знаю як важко їм це все далося, тому вони це справді заслужили. Але я сподіваюся, що скоро і в мене буде так само. Хоча може Рік і не захоче повернутися до мене. Все ж я не хочу бути егоїсткою...