Читати книгу - "Рута. Та, що вірить в кохання, Любава Олійник"

Від його близькості мені стало спекотно. Я мовчки кивнула, але на щоках заграв зрадливий рум’янець.

— Чекатимемо біля нашої липи, — додав він із лукавою усмішкою. Моє серце зробило сальто, а я, відчуваючи, як дихання перехоплює, ледь не побігла до їдальні, вириваючи руку з обіймів Агафії.

У залі вже були Меланія, Богдана і Власта. Я зайняла місце поряд, але не встигла ще перевести дух, як у приміщення увірвалася, наче буревій, Агафія.

— Ти чого так швидко втекла? — обурено вигукнула вона.

— Ми все одно зустрінемося після вечері. Навіщо одразу так проявляти інтерес? — пробурмотіла я.

Але в Агафії був свій погляд на ситуацію. І, здається, плани на вечір — теж.

Візуалізація до розділу:
Невгамовна, потужна і пробивна Агафія

Висока Богдана з Карпатських гір

Власта, наділена силою слова