Читати книгу - "Флеш Рояль, Тала Тоцка"

Домін задавав питання, а вона відповідала, як на іспиті, склавши руки на колінах. Діагноз, ім'я лікаря, призначення суми. Дінка щось знала, десь плуталась, врешті решт зійшлися на тому, що вона зв'яжеться з мамою, все точно з'ясує, а потім видасть потрібну інформацію Тимуру.

 — Як ти збираєшся передавати гроші? — запитав Максим.

— Скоро травневі свята, там цілий тиждень вихідний, — відповіла Дінка, — я вже взяла квиток і відпросилась у Лекса на дві ночі. За п'ять днів з'їжджу туди і назад. Якщо ти даси мені гроші, я їх відвезу.

 — Ти хочеш везти таку суму поїздом? — він виглядав настільки здивованим, ніби Дінка збиралася здійснити щонайменше суборбітальний переліт. — І де ти збираєшся їх ховати, дівчинко моя? В спідньому?

Дінка відчула, як її щоки червоніють і постаралась впоратись з собою. Зрештою, цей чоловік бачив її взагалі без нічого, скільки вже можна червоніти і ніяковіти? З Владом таке й на думку б не спало. І головне, звідкись із глибини свідомості виникало відчуття, що вона має немалу владу над цим самовпевненим, нахабним хлопцем, інакше навіщо б він перся вночі п'ятсот кілометрів сюди і, скоріш за все, невдовзі попреться п'ятсот кілометрів назад? Про гроші він дізнався від Лекса щойно, виходить, приїхав через те, що вона відправила його під три чорти?

Ця здогадка так приголомшила, що Дінка завмерла і хіба що рота не розкрила. До неї ледь долинуло нетерпляче Домінське:

— Діно, я з ким розмовляю? Ти мене взагалі чуєш?

— Вибач, — вона зніяковіла і засовалась на сидінні, — повтори, будь ласка.

Домін дивно на неї глянув, але повторив:

— У мене там є хлопці, вони зв'яжуться з твоєю мамою, ти тільки її попередь. Але спочатку мені потрібні контакти лікаря.

— Навіщо?

— Ми перевіримо, що він там вам нарахував. Можливо, цифра надто роздута.

Дінка знизала плечима. Якщо треба так, так і зробить. Вона повернулася до Доміна і сказала дуже рішуче:

— Дякую тобі, Максе, я обов'язково все поверну. Не відразу, буду віддавати поступово. Мама вже розмістила оголошення про продаж бабусиної квартири.

— Багато ви за неї отримаєте, — хмикнув Домін.

— Менше, ніж коштують колеса твого авто, — обізнано підтвердила Дінка. Домін здивовано глянув на неї.

— Взагалі-то, ніж комплект зимової гуми, — поправив він.

— Тоді виставим на продаж цю.

— Діна, — Домін теж розвернувся до неї, упершись ліктем в спинку сидіння, — чому ти не можеш просто взяти у мене гроші? Без всяких повернень?

Вона забарилася, перш, ніж відповісти.

— Якщо це правда, щодо того, що ... що ти збираєшся до мене залицятись... Я буду завжди відчувати, що я винна тобі, Максиме, розумієш? — вона зазирнула йому в очі, намагаючись визначити, чує він її чи ні. — І тоді все вийде не по-справжньому, не за велінням серця, а через ці гроші. Все буде куплено.

— Як же з тобою складно, — скрушно похитав головою Домін, — бідні сині кити.

— Хто?

— Ніхто, — він стиснув губи, — а тепер послухай мене, я маю дещо сказати і хочу, щоб ми до цієї теми більше не поверталися. Одного разу я задав тобі питання, і ти мені відповіла. Так ось, давай домовимось, що надалі ти не будеш робити подібних заяв, я тобі не хлопчик з твоєї школи, Діна, і ти не повинна зі мною так розмовляти.

Дінка очам своїм не вірила. Зараз перед нею височів Горець, владний, жорсткий, і навіть голос його змінився, став металевим та чужим. І не скажеш тепер нічого, їй так потрібні ці гроші!

— Добре, Максе, — вона зітхнула і відвернулася, — я була не права, вибач. Вибач, що я сумувала за тобою, а ти не дзвонив, а коли зателефонувала я, відповів мені крізь зуби. І за те, що подружка прийшла, щоб підняти мені настрій, теж вибач. Більше я тебе не потурбую під страхом смертної кари, а якщо у мене будуть гості, я просто не буду брати трубку. Або мені не можна тепер зустрічатися з подругами? — вона запитливо глянула на оторопілого Доміна.

— Чому ж, можна, — невпевнено відповів той.

— Величезне спасибі! — вона сердечно йому посміхнулась, але постаралась, щоб тон її був при цьому огидно-запобігливим. — Тільки я буду дуже вдячна, якщо ти визначиш мій статус, в зв'язку з яким ти висуваєш такі вимоги. Ми вже з'ясували, що я не твоя дочка, я не пам'ятаю, щоб я ставала твоєю дружиною або навіть дівчиною. Єдине, що приходить мені в голову, це те, що ти тепер мій кредитор. І я зобов'язуюсь всі твої вимоги виконувати. Але коли я поверну тобі борг, то знову буду робити, що захочу. Наприклад, випивати щодня по пляшці горілки. І тоді мені вже не потрібно буде питати твого дозволу.

Вона відчинила дверцята і неголосно заговорила зовсім іншим голосом, нормальним:

—Тепер ти розумієш, чому я хочу віддати тобі весь борг до копійки, Макс? І прошу тебе, не лети наступного разу в ніч стрімголов. Прочитати мені лекцію про правила гарної поведінки ти цілком міг по телефону, а гроші Олексій і так би у тебе попросив, — і не дивлячись на враженого Горця, вона вийшла з машини.

 — Діна! — бахнули дверцята, і Домін вискочив слідом. — Зачекай!

Він вряди-годи взяв її за руки, а не став просвердлювати плечі або лікті, та їй зовсім не хотілося продовжувати розмову.

— Діно, все не так, — він потер обличчя, — ти все вірно кажеш, я не за цим їхав. Я їхав вибачитись. А замість цього знову тебе образив, пробач мене, дівчинко, — і він притягнув її до себе.

— Максе, будь ласка, — вона прошепотіла, відсторонившись, — можна тебе попрохати, коли ти зі мною, не вмикати Горця? Він мені не подобається.

— Що? — Макс знову здивовано розглядав Дінку, — Діна, мені в голову не могло прийти...

Поруч заверещали гальма, біля входу зупинився чорний Хаммер, і з нього вивалились недавні колоритні особи. Вони попрямували до входу, але тут помітили Дінку.

— О, красуне, — заволав один з них, той який найбільш запаморочливо описував Дінчину методику гри, — йдемо на рулетку, ми тебе зараз розривати будемо.