Читати книгу - "Ти отруїв мене собою, Валерія Дражинська"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Довелося все ж таки брати Карину з собою. Упевнений, що його люди є серед моїх. Якщо не повезу її до Ворона, ця гнида не з'явиться там. Ситуація стає небезпечною. Потрібно закінчувати з усім цим, забирати маленьку та відбувати в країну, де організація не має впливу.
Якби не був на сто відсотків упевнений у її безпеці, не ризикував би. Карина в броньованому джипі. Усе має розігратися за нотами. У випадку форс-мажору, Амір, якому довіряю як собі, відразу відвезе її.
Під'їжджаючи до особняка, бачу Миколу, який відповідає за південну Америку. Чесно не очікував. З якого він до мене поліз? Поруч стоять його незмінні охоронці, за сумісництвом права і ліва рука. Не суть! Ходять чутки, що він із ними і в туалет ходить.
- Будь у машині! - не знаю навіщо сказав це, адже вийти вона все одно не зможе.
Повільно підходжу. Занадто впевнено він тримається.
- Батуре, радий тебе бачити! - я лише мовчки киваю, - А дівка чому в машині залишилася?
- Навіщо викрадення влаштував? - ставлю єдине запитання, яке мене цікавить.
Микола на мить тушується, але швидко бере себе в руки.
- Перевірити ступінь твоєї одержимості. Не хотілося лоханутися, - єхидно усміхається та продовжує, - Ворон!
Визнаю! Є за мною таке. Тоді в Греції, щоб зберегти все в таємниці, убив Тезера, з Мироном ніби як домовився. Але гнида одразу доповів усе голові. Ворон, який із дитинства викорінював із мене будь-яку слабкість, наказав Каріну вбити. Я навіть не роздумував. Убив! Ось тільки не її, а Мирона та голову організації. Він не був моїм батьком. Взяв із притулку та виховав за своєю подобою. Не врахував тільки появи в моєму житті дівчини із синіми очима. За рішенням довірених осіб я став новим Вороном.
Микола до цього кола не входив. Вгадавши моє мовчазне запитання, він знову усміхається:
- За мільярд доларів можна купити й непідкупного.
Здогадуюся кого!
- І чого ти хочеш?
- Поки твоя дівка буде у мене, ти переконаєш усю вашу обрану зграю, що кращого глави, ніж я, не знайти, - нас оточує охорона з автоматами, - Але це все потім. Я добряче витратився. Мені потрібні гарантії, що ти не зіскочиш. Побудеш моїм гостем зі своєю дівкою кілька днів у виховних цілях.
Піднімає руку, щоб мене схопили. Але лунає автоматна черга.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ти отруїв мене собою, Валерія Дражинська», після закриття браузера.