Читати книгу - "Мій чоловік за контрактом , Кетрін Сі"

— Два тижні.

— Це виходить, — почала згадувати, — Я завагітніла, ще у перші рази коли ми кохалися? 

— Виходить, що так. 

— І я буду народжувати приблизно в березні, — поклала голову на плече Тайлера. — Буду вже не так холодно.

— Найбільш обдарованими вважаються діти, які народжуються у весняний період. 

— Звідки знаєш?

— Читав різні статті, поки ти спала. 

— Що ще прочитав? 

Тайлер почав мені розповідати різні факти та історії, що прочитав. 

До моменту виписки ми розмовляли про дітей і обирали імена. 

Також ми обговорили те, як розповімо всім про мою вагітність. Тайлер запропонував влаштувати вечірку вдома і там розповісти. Ідея непогана, тож я погодилася. Сьогодні було вже пізно влаштовувати щось, тож ми домовилися на завтра. 

Наступний день, вечір

Ми запросили всіх додому на вечерю, Тайлер не казав який привід, просто сказав, що хоче зібратися та повечеряти разом. Я змогла приготувати лише десерт, Тайлер заборонив мені готувати, він просто викликав кухарів, вони все зробили за мене.

Першою приїхала Лоренс, вона виглядала досить по домашньому, навіть не наносила макіяж. Потім приїхав Ітан та Софія. 

— Ітан знає, що тут буде Стейсі? — відвела Тайлер в сторону.

— Так, я сам здивований. — ми дивилися на те, як Лоренс обіймала Софію. 

— Він знав, що тут буде Стейсі і все одно привів доньку! — почала легенько аплодувати. — Ти розумієш, що це чудовий знак?

— Думаєш?

— Тайлер, не тупи! Ітан вочевидь зрозумів, що Стейсі не хотіла нічого поганого в той день. — легенько вдарила його. 

— Я не подумав про це, у такому ключі, — почав радіти так само, як я. 

Згодом приїхала Стейсі та тітка Аманда, всі познайомилися між собою і ми нарешті сіла за стіл вечеряти. Стейсі дивилася в тарілку і навіть не могла підняти голову, навпроти неї сидів Ітан з Софі. 

— Чого раптом сімейна вечеря? — Лоренс почала розмову.

— А хіба вона сімейна? — Ітан. — Більше схоже на дружню. — подивився на Стейсі. 

— Це ти про що? — Лоренс.

— Не беріть у голову, думки в голос. 

— Це ти, — Стейсі досить гучно опускає виделку на тарілку, — Зараз на мене натякаєш? 

— Якщо ти так подумала, то можливо ти права? — вони дивилися нарешті один одному в очі. 

Нам нічого не залишалося, як спостерігати за їх перепалкою. 

— У тебе якісь проблеми зі мною? Так давай вийдемо обговоримо, а не будемо псувати всім вечір! 

— Ти обіцяла вдарити мене в наступний раз, тож я не хочу залишатися з тобою один на один. 

— А ти думаєш, я зараз не можу тебе вдарити? — цього я боялася найбільше. 

Стейсі встала зі свого місця і попрямувала до Ітана, той також встав, але почав відходити подалі. 

— Тобі потрібно лікувати свої приступи агресії! 

— Дякую за пораду! 

Ніхто нічого не робив всі спостерігали за тим, що буде далі. Ці двоє кричали один на одного і «поливали брудом». 

— Я не хотіла бити тебе при дитині, але ти мене дістав! — перестрибнув диван, Стейсі вхопила Ітана за комір. 

— Єдине, що ти можеш, це бити людей?

— А ти можеш тільки спати з дівчатами, а потім тікати на ранок? 

— Ми не спали! 

— Ще краще! — дівчина вже замахнулася для удару. 

— Досить! — я підвелася, всі поглянули на мене. — Ми зібрали вас тут, тому що, ви всі для нас як родина! А не для того, щоб ви влаштовували розбірки. 

— Я тут не винен, твоя подруга агресивна! — Ітан тримав руки піднятими догори. 

— А ти тільки й вмієш уникати відповідальності! — вони продовжили сваритися. 

— Я вагітна! — мені довелося досить гучно, це сказати, що перекричати цю парочку. Тепер всі дивилися на мене.

— Це новина, заради якої ми вас всіх зібрали, — пояснив Тайлер. 

Всі мовчали. 

— Дякую, за чудовий вечір, Стейсі! — я дійсно ображена на неї, вона могла зупинитися, але вона продовжила сварку. 

— Абі, — подруга спробувала мене зупинити, але я пройшла повз і пішла до кімнати. 

Не так я собі уявляла цей вечір.