Читати книгу - "Серце дракона 1, Валентина Бродська"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Гул вітру спадав, полинула повільна сумна мелодія, співачка підняла голову і заспівала оксамитовим мецо-сопрано так, що кожне слово врізалося в серце:
Безжальними краплями
Розпечений жар
Болючими шрамами
на тіло упав!
А погляд твій темний -
кладе мене в землю,
Або піднімає
на чорний вівтар.
Віє вітер буйний, віє.
Годі вже!
Віє вітер віє, віє...
Нехай біль мій забере.
І віддасть тобі, вороже,
Бо сьогодні я ворожу!
Буде тобі враже зле!
Ти хотів мої крила?
Бажав мою душу?
Зберу свої сили!
Ти більше не змусиш
Мене: терпіти,
благати, жевріти!
Прийшов час і квіти
Не стануть чорніти
Від кроків твоїх!
Віє, вітер буйний, віє
Годі вже!
Віє, вітер віє, віє...
Нехай біль мій забере!
І віддасть тобі, вороже,
Бо сьогодні я ворожу
Буде тобі, враже, зле!
І всі мої шрами -
Відкриються рани
На тілі твоїм
Захочеться вити?
А будеш терпіти!
Сто років жевріти!
Гибіти, хворіти,
Не родяться діти
В твій дім!
Віє Вітер, буйний віє
Годі вже!
Віє, вітер віє, віє...
Нехай біль мій забере.
І віддасть тобі, вороже,
Бо сьогодні я ворожу!
Буде тобі, враже, зле!
Голос співачки то стихав, то здіймався увись. Він грався з музикою, вплітаючись в неї, то прискорювався в експресії, то сповільнювався, переходячи на речитатив. Коли стих останній акорд, публіка декілька секунд зачаровано дивилася на сцену, а потів вибухнула бурхливими оваціями. Майже всі аплодували стоячи.
- Дідька лисого мати! - хрипко проговорив вражений Ян, - Здається, я закохався!
Гор з розумінням поплескав друга по плечу.
- Бачиш, а ти зарікався! Але думаю, тобі з цією кралею нічого не світить. Поглянь, тут половина глядачів в неї закохана.
- В мене аж апетит пропав, таке враження, що серце набухло і зараз лопне! - розгублено промовив Ян, прикладаючи долоню до грудей
- То лопне твій шлунок, який ти набивав увесь вечір! - з усмішкою проказав Блер, - Але в кохання вірю, Лола вона така - вражає наповал!
- Давайте вип'ємо! - запропонував Гор, - Поки Ян не скис.
Чоловіки випили по чарці. Ларс повернувся до найманиці, підливаючи їй в келих вина. Дівчина сиділа, повністю занурившись в свої думки.
- Рамі, чого ти така замріяна?
Він легесенько штурхнув найманицю.
- Я не замріяна, я задумалася, - дратівливо відповіла дівчина, - А чому ти вирішив, що Лола погодиться проміняти сцену і ось всю цю любов, захват шанувальників на нудну роль моєї камеристки?
Ян з Гором прислухалися до розмови .
- О, то вона тобі підходить, раз ти переймаєшся цим питанням! - задоволенно зауважив чоловік.
- Цілком! - відповіла Рамія, - Але, щодо мого припущення?
- Тут ти правильно сказала "роль", а Лола професійна актриса, тож справа тільки в гонорарі, - самовпевнено зазначив Ларс.
- Чекайте, чекайте, то ця Богиня поїде з нами до помістя, а потім до столиці?! О, дякую, святі пращури, в мене є шанс! - Ян так зрадів, що ледве втримався, щоб не підскочити. - Все, я знову хочу їсти, чи не пора нам щось підзамовити, а то пусті тарілки надто сумно виглядають?
Дивлячись на цього гульвісу всі гучно розсміялися. А Лола тим часом виконувала на сцені веселі та улюблені всіма мешканцями міста пісні в супроводі струнких та довгоногих дівчат з кордебалету.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Серце дракона 1, Валентина Бродська», після закриття браузера.