Читати книгу - "Господь симпатазує аутсайдерам. 10 книг віршів"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
я навіть уві сні відчуваю, як земля рухається
навколо сонця,
я слухаю, слухаю, як вони ростуть —
гриби Донбасу, нечутні химери ночі,
виходячи з пустоти, виростаючи з кам'яного вугілля,
доки серця стоять, ніби ліфти в нічних будинках,
гриби Донбасу ростуть, ростуть, не даючи померти
від туги усім зневіреним і пропащим,
тому що, чувак, доки ми разом,
доти є кому переривати цю землю,
знаходячи в її теплих нутрощах
чорний колір смерті,
чорний колір життя.
Сезонна робота в Карпатах
В Карпатах повітря прогрівається швидше
ніж усюди, ясна річ — гори, ліс, зелений туризм,
але навіть тут трапляються речі загадкові
й моторошні. Скажімо, рік тому на лісовій дорозі,
за пару кілометрів звідси, вбили жінку. Поліція
намагалась когось знайти, але кого ти в горах знайдеш —
найближчі потенційні вбивці живуть за двадцять кілометрів звідси,
себто в Словаччині. Але щось вони собі там винюхали, натякали,
що знають убивцю, але не скажуть —
аби не заважати слідству.
Не знаю, не знаю, що вони досліджували, але слідству справді
краще не заважати. І тепер всім, хто проходить цією дорогою,
скажімо о пів на першу ночі, обов’язково стає
моторошно, ця атмосфера смерті,
хапає тебе за волосся
і підіймає над деревами, і ти бачиш всіх потенційних убивць
і боїшся ступити на землю,
яка вже прогрівається,
вже прогрівається.
Давайте подумаємо,
радились поліціянти поміж собою,
як це могло бути. Ось вона вийшла на дорогу і побачила цих
похмурих чоловіків, які переганяли глухими дорогами
свої отари. І ось вона стала просто проти них і кожен
із них подумав — ось ця жінка, яка несе сум’яття у наші душі,
яка внесе розбрат поміж наших овець, яка дістане флейту,
і наші вівці, гордість сільського господарства республіки, підуть за нею
в безчасся і морок. І що в такому разі було далі? —
далі намагались докопатись
до правди поліціянти.
А далі один із них заговорив: браття, я знаю,
що ви думаєте, ви думаєте, чи стане у нас снаги
зупинити її, цю жінку, яка хоче
забрати наші душі і наших овець, то ось що я вам скажу — подих
туману стоїть за цієї жінкою, вільгість і тьма пливуть з-під її повік,
трепет огортає мене, коли я дивлюсь їй у вічі.
Ну, а після цього вони,
мабуть, і проламали їй череп сокирою.
Так, погодились усі поліціянти,
мабуть так воно і було.
А потім, коли вони лишили її посеред дороги і пішли
далі зі своїми отарами, з лісу сторожко почали
виходити духи, чорні духи туману, почали виходити потопельники
із найближчого озера, за ними вийшли дзвонарі
з найближчих церков
і крадії побутової техніки з найближчої станції, за ними
йшли одинокі рибалки, котрі виловлювали в гірських
потоках мертвих птахів, йшли монстри з найближчих урочищ,
тягнучи за собою возики з супермаркетів, ішли
трактористи, які вивозили ліс і платили за нього
золотом і дизельним паливом, за ними
виходили лемки — ці растамани Карпат,
з усім своїм крамом,
з клунками, грамофонами, файками і молоком,
виходили, мовчки ставали над нею і говорили —
джа проклав
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Господь симпатазує аутсайдерам. 10 книг віршів», після закриття браузера.