BooksUkraine.com » Детективи » Справа про 19 роялів, Еміл Вахек 📚 - Українською

Читати книгу - "Справа про 19 роялів, Еміл Вахек"

198
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Справа про 19 роялів" автора Еміл Вахек. Жанр книги: Детективи / Пригодницькі книги. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 52 53 54 ... 61
Перейти на сторінку:
їдьмо до нього.

Тикача вони застали вельми стурбованого.

— Що вона вам сказала? — запитав Клубічко. Тикач знизав плечима.

— Нічого. Абсолютно нічого. Відмовляється говорити.

Сидить, як статуя, і дивиться перед себе. Мов закам'яніла.

— То добре, — перевів дух Клубічко. — Я поки що розповім вам про наш із Трампусом план.

Для Тикача це було одним з найтяжчих випробувань у житті. Як усі, хто починав із низів, він звик ставитися до начальства з великою пошаною, і сама думка про викривлення дійсності була йому дуже неприємна. Та все ж таки він розумів — з причин, про які Клубічко з Трампусом навіть не здогадувались, — що їхня пропозиція не тільки слушна, а й справедлива. Зрештою, він пристав на їхню пропозицію, хоча з однією умовою: Ізабеллу, яка його стільки морочила, просто так не відпустить. Вона повинна відбути кару хоча б за фальшиві гроші. І одразу захапався. Мовляв, щохвилини чекає на пані Плєсніву з Садової, 32. Хоче з допомогою її свідчень примусити Ізабеллу зізнатись, що вона зустрічалася з Віртером.

— Це не зашкодить, — зауважив Клубічко. — До речі, ми у своїй версії забули про Віртера. Непогано було б довести Петровіцькому, що ти турбував Віртера недаремно. Для цього досить, щоб Ізабелла підтвердила, що Віртер знав таємницю «Орфея». А висновки ми вже зробимо самі.

Клубічко ще поцікавився, чи сказала Ізабелла своє справжнє ім'я.

— Ні, адже вона підмовляється говорити. Але ми довідалися з її речей. Там був американський паспорт на ім'я Емми Бертон, народженої тисяча вісімсот дев'яносто п'ятого року в Напаєдлах.

— Отже, це таки й справді колишня Кодетова дружина, — зітхнув з полегшенням Клубічко.

— Зараз я її покличу, — сказав Тикач.

Увійшла в елегантному дорожньому костюмі Ізабелла і сіла, ні на кого не дивлячись, на стілець біля стіни, яку Тикач наказав яскраво освітити. А сам разом із Клубічком сів за неосвітлений стіл.

— Отже, пані з багатьма іменами, — звернувся до неї Тикач, — чи не бажаєте нам дещо розповісти? Я хотів би знати, чи ви справді видавали себе тут за пані Утєшилову з Напаєдел?

Ізабелла мовчала.

Тикач подав знак, і до канцелярії привели пані Плєсніву.

— Пізнаєте її? — запитав Тикач.

— Так, це пані Утєшилова, — озвалась у пітьмі Плєсніва.

Ізабелла ворухнулась, але не сказала нічого.

— Це вона найняла квартиру на Садовій, тридцять два?

Плєсніва заперечливо крутнула головою.

— Ні, найняв її пан Віртер для пані Утєшилової. Потім ось ця пані прийшла по ключ і сказала: «Мене звати Утєшилова». І я дала їй ключ.

— Не пригадуєте, чи ця пані зустрічалася з Віртером?

Так, я двічі бачила, як Віртер до неї заходив.

Коли ви бачили її востаннє?

— Того дня, коли на пана Віртера було вчинено замах в «Імперіалі». Пані Утєшилова була в той час у місті. Повернулась об одинадцятій годині і пішла за кілька хвилин до того, як поліція приїхала оглянути Віртерову квартиру. З собою забрала лише невеличкий чемодан.

Ізабелла помітно хвилювалась, але все ще мовчала. Коли Тикач хотів одіслати пані Плєсніву, Клубічко голосно сказав:

— А тепер можна допитати Еріха Боденшатца.

Тут він відчув, що Тикачева рука вчепилася йому в коліно.

— Погляньте на неї,— прошепотів він. — Це на неї вплинуло.

Клубічко обернувся й побачив, що Ізабелла стоїть і дивиться на них широко розкритими очима.

— Не вірте Еріхові,— вигукнула вона чистою чеською мовою. — Він брехун. Це все вигадав він. І Гейдлер… Я робила тільки те, чого вони вимагали.

32

Чому вона раптом вирішила признатися? Мотиви, що приводять до цього злочинця, а головне, злочинниць, бувають різні, і, на жаль, дуже рідко це — докори сумління. Найчастіше це втома або відчай від свідомості того, що потрапив у безвихідь, або бажання позбутися нарешті нелюдського хвилювання, часом у цьому є навіть щось спортивне: гру програно, не залишається нічого іншого, як капітулювати. У Емми Бертон-Кодетової це було викликано, без сумніву, страхом, що Еріх утопить її своїми зізнаннями. На щастя, вона й гадки не мала про те, що їй уже нема кого боятися. Так чи інакше, вона заговорила. Передусім необхідно було визначити роль загадкового Курта Гейдлера в цій чималій серії злочинів. І Бертон про нього розповіла…

Курт — брат Габріеля Гейдлера з Берліна, того самого, який наприкінці 1932 року став компаньйоном її першого чоловіка Вілема Кодета, що вклав тоді двісті тисяч марок в його фабрику роялів у Лейпцігу. Кодет, мовляв, уже тоді не довіряв Гейдлерові, а Віртер, його тутешній компаньйон, підтримував його в цьому. На початку 1933 року Гейдлер зняв бучу, що, мовляв, у Німеччині створилася нова ситуація і треба впорядкувати справи, поки до них не втрутилися небажані руки, і викликав Кодета в Лейпціг. Він поїхав з Віртером, але повернувся тільки Віртер; її колишній чоловік зник, і довгий час вона нічого про нього не знала.

Незабаром вона виїхала з Бертоном та дочкою в США. Згодом Бертон з нею розлучився, але платив аліменти, на які вони з дочкою могли непогано жити в Європі. Однак Бертон загинув під час автомобільної катастрофи, аліменти перестали надходити, і на свій запит вона отримала з Америки відповідь, що Бертон не залишив для неї нічого, бо під час великої економічної кризи він втратив усе.

Вона опинилась у жахливому становищі і тоді пригадала розмову з Кодетом, коли той давав їй згоду на розлучення. Він відмовився дати їй гроші, але пообіцяв, що своє майно залишить дочці і перепише на неї, як тільки їй мине 18 років. Дочка саме досягла цього віку, і Бертон спало на думку домагатися Кодетових грошей. Вона тоді жила в Берліні і пішла порадитись до Габріеля Гейдлера. Той сказав, що не знає, як би міг їй допомогти, і закликав на пораду свого молодшого брата Курта. Емма знала,

1 ... 52 53 54 ... 61
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Справа про 19 роялів, Еміл Вахек», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Справа про 19 роялів, Еміл Вахек"