Читати книгу - "Флеш Рояль, Тала Тоцка"

Глава 14-1

Домін з'явився несподівано, через п'ять днів під саме закриття казино. Ще ввечері, коли він дзвонив, Дінка гордо оголосила, що вже почне виплачувати йому борг. Несподівано повалили шалені премії. Виплачуючи їх, Олексій підозріло кліпав очима, і у Дінки спочатку  з’явилися деякі підозри, але вони з Юлею справді не відходили від столів і чесно відпрацьовували ці виплати.

Швидше за все, Лекс несанкціоновано збільшив преміальний бюджет, а вона поки ще не втратила розум, щоб відмовлятись від таких потрібних зараз грошей.

З мамою зв'язались люди Горця і передали їй потрібну суму, яка дивним чином знизилася на третину. Мама напівпошепки розповідала, що лікар довго вибачався, дивно заїкаючись, і запевняв, що в розрахунки закралась помилка. Але Дінка точно знала ім'я аудитора, який люб'язно допоміг лікарю розібратися в розрахунках.

Тепер Домін старався дзвонити щодня, довго вони говорити не могли, зате їх спілкування з деякою натяжкою навіть можна було назвати хоч і слабкою, але все ж таки подобою відносин. І зненацька заявився власною персоною. Коли вони увійшли всією командою в зал, — Горець з Пласким і Вороном і ще чоловік п'ять, обличчя знайомі, але по іменах вона їх не знала, — Дінка готова була застрибати від радості, і рада вона була бачити не тільки Доміна.

— Лялько! —крикнув Плаский і поліз до неї обійматися, Ворон теж йшов назустріч, розставивши руки і посміхаючись.

— Привіт хлопчики! — Дінка навісила посмішку до вух, однак, дивні у неї з'явилися друзі-товариші. Та їй подобалися.

Горець хоч виглядав незворушно і тримав марку, його очі дивилися з веселим прищуром. Він хитнув головою в бік бару, Дінка питливо подивилась на Олексія. У робочий час круп'є не повинні перебувати в залі крім як за столами, але зараз в казино гравців не було, і Лекс милостиво дозволив їй приєднатися до Доміна в барі.

А якщо виключно із спортивного інтересу, яким чином він би не дозволив? Та субординація вона така субординація, вже їй-то, майбутньому фахівцю з персоналу цього не знати? Дінка не стала ламати голову, дала зрозуміти Максу, що зараз повернеться, і побігла в стафф-рум. Гордо поклала перед ним стодоларовий папірець і, задоволена, повідомила:

— Ось дивись! Такими темпами я тобі зовсім скоро зможу повернути борг.

Домін скривився, ніби з'їв лимон.

— Діна, тобі обов'язково пхати мені свої гроші?

— Максиме, ми домовлялись! — вона була тверда і непохитна, і рішуче посунула до нього папірець. Домін відсунув купюру назад і нахилився через стіл.

— У мене є пропозиція. Ти можеш заробити набагато більше, ніж я тобі дав. Ти повернеш мені борг, і там ще залишиться. Тільки ти повинна подумати, це ... небезпечно

 

— Що я повинна робити? — Дінка відчула, як всередині неприємно похололо. — Пронести кудись вибухівку?

Домін подивився на неї, як на недоумка.

— Яку ще вибухівку? Ти що, підпільний кілер?

— Максе, я теж читаю новини і дивлюсь телевізор. Такі гроші просто так не заробиш.

— Не просто так, — він завагався, а потім знизив голос, — мені потрібно дещо перевезти. Ти поїдеш зі мною. Для всіх ми будем вдавати пару на відпочинку, і якщо все вийде, я добре зароблю і виплачу тобі твою долю. Поїдемо на іншій машині. Якщо я візьму когось зі своїх хлопців, нас відразу ж викриють, а з тобою я не буду привертати увагу. Звичайно, — він додав з серйозною міною, — якщо ти мені допоможеш.

— Що за вантаж? — Дінка облизала вмить пересохлі губи. — Домін, ти контрабандист?

— Тобі не потрібно це знати. Так що, ти згодна?

— Максе, — вона глянула на нього в упор, — це правда? Я потрібна тобі для маскування? Не в якості ескорт-послуги?

— При чому тут ескорт? — не зрозумів Домін. — І звідки ти про це знаєш?

— Так до мене на вулиці не раз під’їжжали, вербувальники чи як їх там у вас називають, пропонували роботу, — знизала плечима Дінка, — хто ж не знає, що таке ескорт?

Погляд Доміна потемнів, і сам він якось напружився.

— Чому ти мені жодного разу про це не говорила?

— Якщо про все говорити, то тобі доведеться ходити за мною слідом і їх відганяти. Я давно не звертаю уваги, — відмахнулася Дінка, — хіба мало в місті придурків?

— Тому я й хочу, щоб ти менше линдала по вулицях, а їздила в машині зі мною або з Тимуром, — завів Домін стару пісню, але Дінці кортіло швидше повернутися до початої розмови. Пропозиція Доміна її зацікавила. Навряд чи їй загрожувала серйозна небезпека, він не став би так її підставляти, а перспектива разом позбутися гнітючого боргу дуже надихала.

— Пообіцяй, що моя роль у цій поїздці не зведеться до ескортниці, і я погоджуюсь.

— Обіцяю, — чомусь вид у нього знову став підозріло кислим, — тоді завтра виїжджаємо.

— Але у мене квиток на поїзд, Макс. Я не думала…

— Діна, гроші твоїм передали, якщо ти відвідаєш їх іншим разом, нічого не зміниться. Ми повинні виїхати завтра.

— Добре. Я згодна, — Дінка хитнула головою, шпилька тріснула, і волосся розсипалось по плечах. Вона спохопилася і спробувала руками притримати неслухняну гриву.

Очі Доміна блиснули, він простягнув руку і торкнувся завитка, що впав на обличчя.

— Діна...

— У мене сьогодні захист курсової, — нагадала Дінка. Хоча Домін так активно цікавився цією самою курсовою, що, здавалося, розбуди його в будь-який час доби, він зобов'язаний без запинки назвати тему, куратора і дату захисту. Але той лише посміхнувся і дістав з кишені кілька гумок, якими перев'язували купюри.

 — Тримай. Ношу з собою про всяк випадок, щоб знову гроші врозтіч по кишені не розкладати.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно