BooksUkraine.com » Любовні романи » У черзі за святою водою 📚 - Українською

Читати книгу - "У черзі за святою водою"

212
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "У черзі за святою водою" автора Євгенія Анатоліївна Кононенко. Жанр книги: Любовні романи / Сучасна проза. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 52 53
Перейти на сторінку:
діяч, лідер націоналістичного руху Фінляндії, автор плану повернення відібраних Радянським Союзом фінських територій.

Тар’я Галонен (нар. 1943) — 11-й президент і перша жінка-президент Фінляндії (2000–2012), фінський політик, юрист.

Арво Ільпо (1887–1992) — фінський педіатр, який значно зменшив дитячу смертність у Фінляндії, вважається батьком фінської громадської клінічної системи охорони здоров’я новонароджених, його називають фінським Бенджаміном Споком.

Мікаель Агрікола (1510–1557) — протестантський реформатор, творець літературної фінської мови.

Ян Сібеліус (1865–1957) — фінський композитор.

Алексіс Ківі (1834–1872) — професійний фінськомовний письменник і драматург, засновник фінського роману.

Еліас Лоннорт (1802–1884) — автор національного фінського епосу «Калевала»

Франція

Шарль де Голь (1890–1970) — французький генерал, перший президент П’ятої республіки (1958–1969).

Луї Пастер (1822–1895) — видатний французький мікробіолог і хімік.

Абат П’єр (1912–2006), він же Анрi Груйє — священик, один із найвідоміших європейських гуманітарних активістів, засновник благодійного руху «Еммаус».

Марія Склодовська-Кюрі (1867–1934) — фізик, хімік, педагог і громадська діячка, двічі лауреат Нобелівської премії з фізики та хімії.

Колюш (1944–1986), він же Мішель Колюччі — французький комік, актор і сценарист.

Віктор Гюго (1802–1885) — французький письменник, теоретик французького романтизму.

Бурвіль (1917–1970), він же Андре Робер Рембур — французький актор і естрадний співак.

Мольєр (1622–1673), він же Жан Батист Поклен — французький письменник, драматург і актор, один із засновників «Ілюстр Театр» (L’Illustre Théâtre).

Жак-Ів Кусто (1910–1997) — океанолог, фотограф, режисер, винахідник, автор багатьох книжок і фільмів.

Едіт Піаф (1915–1963) — французька співачка та акторка, одна з найвідоміших естрадних співачок світу

Сполучені Штати Америки

Рональд Рейган (1911–2004) — 40-й президент США (1981–1988), 33-й губернатор Каліфорнії (1967–1975).

Авраам Лінкольн (1809–1865) — 16-й президент США (1861–1865), перший президент від Республіканської партії, визволитель американських рабів, національний герой американського народу.

Мартін Лютер Кінг (1929–1968) — американський проповідник і лідер руху за громадянські права 1960-х років, лауреат Нобелівської премії миру.

Джордж Вашингтон (1732–1799) — перший президент США (1789–1797), отець-засновник США, головнокомандувач Континентальної армії, генерал армій США.

Бенджамін Франклін (1706–1790) — американський вчений, журналіст, видавець, дипломат і політичний діяч, один із лідерів війни за незалежність США, перший американець, що став іноземним членом Російської академії наук.

Джордж Буш (нар. 1946) — 43-й президент США (2001–2009), губернатор штату Техас (1995–2000).

Біл Клінтон (нар. 1946) — 42-й президент США (1993–2001), 50-й губернатор штату Арканзас (1979–1981).

Елвіс Преслі (1935–1977) — американський співак і актор, один із найбільш комерційно успішних виконавців популярної музики ХХ ст.: його називають королем рок-н-ролу, за версією часопису Rolling Stone перебуває на третьому місці серед найвизначніших виконавців всіх часів і народів.

Опра Вінфрі (нар. 1954) — відома американська телеведуча, акторка, продюсер, громадська діячка, ведуча ток-шоу «Шоу Опри Вінфрі», перша та єдина чорна жінка-міліардер.

Франклін Д. Рузвельт (1882–1945) — 32-й президент США (1933–1945), впроваджувач політики нового курсу, 44-й губернатор штату Нью-Йорк (1929–1933).

Чехія

Карл IV (1316–1378) — король Германії (від 11 липня 1346 р.), король Чехії (від 26 серпня 1346 р.) під іменем Карел І, імператор Священної Римської імперії (від 5 квітня 1355), засновник Празького університету.

Томаш Масарик (1850–1937) — чеський соціолог і філософ, громадський діяч, один із лідерів руху за незалежність Чехословакії, перший президент Чехословаччини (1918–1935).

Вацлав Гавел (1936–2011) — письменник, драматург, дисидент, правозахисник, останній (10-й) президент Чехословаччини (1989–1992), перший президент Чеської республіки (1993–2003).

Ян Амос Коменський (1592–1670) — чеський педагог-гуманіст, письменник, єпископ Чесько-братської церкви, винахідник класно-урочної системи.

Ян Жижка (бл. 1360–1424) — чеський полководець, гуситський вождь, національний герой чеського народу.

Ян Веріх (1905–1980) — чеський комедійний актор, драматург, сценарист, письменник.

Ян Гус (1369–1415) — чеський релігійний мислитель, реформатор, ректор Празького університету, послідовники якого стали відомими як гусити, переклав чеською мовою Біблію та перетворив Празький університет на національний, передавши всю владу в ньому чехам.

Антонін Дворжак (1841–1904) — чеський композитор, представник романтизму.

Карел Чапек (1890–1938) — один із найвідоміших чеських письменників ХХ ст., драматург, перекладач французької поезії.

Божена Нємцова (1820–1862) — чеська письменниця.

Фламандська Бельгія

Отець Дам’єн (1840–1889) — блаженний отець-місіонер Джозеф Дам’ян (Дам’ян де Вестер) — священик, місіонер, святий римсько-католицької церкви, відомий як «отець Даміан прокажених», «Апостол прокажених», вшановується у римсько-католицькій церкві як захисник хворих на проказу, СНІД, вигнанців.

Пол Янсен (1926–2003) — лікар, фармаколог, винахідник багатьох лікарських засобів, засновник компанії «Янссен Фармацевтика» («Janssen Pharmaceutical») та співвласник концерну «Янссен-Сілаг».

Едді Меркс (нар. 1945) — відомий бельгійський професійний велогонщик, якому належать кілька світових рекордів.

Амбіорікс (І-е ст. до н.е.) — співправитель племені ебуронів, відомий своїм опором Юлієві Цезарю, згаданий останнім у «Записках про галльську війну», з ХІХ ст. вважається національним героєм Бельгії.

Адольф Данс (1839–1907) — фламандський священик, єзуїт, активіст громадсько-політичного життя.

Андреас Везалій (1514–1564) — лікар, анатом, лейб-медик Карла V, потім — Філіпа ІІ, засновник наукової анатомії.

Жак Брель (1929–1978) — бельгійський франкомовний поет, бард, актор і режисер.

Герард Меркатор (1512–1594) — фламандський картограф і географ, родоначальник картографії, який зібрав усі накопичені в Європі географічні знання і створив найбільш точні мапи.

Пітер Пауль Рубенс (1577–1640) — фламандський живописець епохи бароко.

Гендрік Консьянс (1812–1883) — класик фламандської літератури.

Французька Бельгія

Жак Брель (1929–1978) — бельгійський франкомовний поет, бард, актор і режисер.

Бодуен І (1930–1993) — король Бельгії (1951–1993), один із політично найактивніших конституційних монархів другої половини ХХ ст.

Отець Дам’єн (1840–1889) — блаженний отець-місіонер Джозеф Дам’ян (Дам’ян де Вестер) — священик, місіонер, святий римсько-католицької церкви, відомий як «отець Даміан прокажених», «Апостол прокажених», вшановується у римсько-католицькій церкві як захисник хворих на проказу, СНІД, вигнанців.

Едді Меркс (нар. 1945) — відомий бельгійський професійний велогонщик, якому належать кілька світових рекордів.

Сестра Еманюель (1908–2008) — франко-бельгійська черниця, відома своєю благочинною діяльністю, за що її називали «французькою матір’ю Терезою».

Жозе ван Дам (нар. 1940) — бельгійський оперний співак (бас-баритон), триразовий володар премії «Греммі».

Бенуа Пульворд (нар. 1964) — бельгійський актор і гуморист.

Ерже (1907–1983), він же Жорж Проспер Ремі — бельгійський франкомовний художник і журналіст, всесвітньо відомий завдяки серії коміксів «Пригоди Тінтіна».

Рене Магріт (1898–1967) — бельгійський художник-сюрреаліст.

Жорж Сіменон (1903–1989) — франкомовний письменник бельгійського походження, найбільш відомий своєю серією детективів про поліційного комісара Мегре.

Румунія

Стефан ІІІ Великий (1429–1504) — один із найвідоміших правителів Молдавського князівства.

Кароль І (1839–1914) — князь Румунії (1866–1881), з 26 березня 1881 року перший король Румунії.

Міхай Емінеску (1850–1889) — румунський національний поет, класик румунської літератури.

Міхай Хоробрий (1558–1601) — князь Валахії, який об’єднав Валахію, Трансільванію та Молдову під своєю владою.

Ріхард Бурмбранд (1909–2001) — пастор, в’язень комуністичного режиму, автор книжки «Христос сходить із нами до пекла в’язниці».

Іон Антонеску (1882–1946) — румунський державний і військовий діяч, диктатор Румунії 1930–40-х років, маршал і прем’єр-міністр.

Мірча Еліаде (1907–1986) — відомий теоретик культури й релігії.

Александер Іон Куза (1820–1873) — перший правитель об’єднаної Румунії.

Константін Брінкушi (1876–1957) — відомий скульптор-модерніст.

Надя Команечі (нар. 1961) — гімнастка, олімпійська

1 ... 52 53
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «У черзі за святою водою», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "У черзі за святою водою"