Читати книгу - "Як відірватися перед весіллям, Аліна Амор"

- Деміане, а що це за зірка? - я вказала пальцем на загадкове світило.

- Це подвійна зірка богів-Дуалів. Зірок насправді дві, але в них спільна орбіта, вони крутяться на ній, постійно змінюючи своє положення, тому здається, що зоря блимає. Це найяскравіша зірка в сузір'ї Дуалів. Бачиш, від неї розходяться дві доріжки? - він підняв руку і провів пальцем по контурах сузір'я, немов малюючи по небосхилу.

- Дивовижно, - здивувалася я. - Ні про що подібне раніше не чула.

- Так, на північній півкулі цієї зірки не видно, - погодився граф.

Він стояв, задумливо дивлячись на подвійну зорю, і звично схрестив руки на грудях.

- Розкажете про богів-Дуалів? - попросила я. - В Мірадеї немає їхніх храмів.

Деміан кивнув:

- Це одні з найпустотливіших, найзагадковіших та найнезвичніших богів. За легендою, вони були народжені в морі на початку часів і такі ж давні як перші боги. Вони споріднені душі, що гармонійно доповнюють одна одну настільки, що не потребують спілкування з іншими божествами. Тому з Дуалами пов'язано мало переказів та легенд, вони завжди стояли осібно і не втручалися в інтриги, війни та конфлікти інших небожителів. В Еланії це далеко не найшанованіші боги, у них мало храмів та послідовників, в основному їм поклоняється простий люд.

- Чому? - здивувалася я і повернулася обличчям до посла, так мене зацікавила ця історія.

Граф усміхнувся:

- Тому що їхні дари нематеріальні. Вони не захищають від буревіїв, не приносять врожаїв, у них не можна випросити успіху в торгівлі чи на війні, або хоча б дощу під час посухи. Їхній дар - це можливість знайти свою споріднену душу.