Читати книгу - "На другому березі (збірник)"

Росте хлоп'я, мов кущ малини, підкови на шляхах дзвенять. Ось ластівки в книжках пташиних записують початок дня. Запрягши сонце до теліги, назустріч виїду весні. Окриленим, хрещатим снігом співають в квітні юні дні. Корчма
Про дівчат і про купців оповідає давня повість. Крилата чарка у руці, жага і трунок гусне в крові. Червінці дзвонять на столі, і місяць — найхмільніший келих. Схилився вечір до землі і срібним сяйвом ріки стелить. На шляху
Обплетений вітрами ранок шугне, мов циганя, з води і на піску кричить з нестями, обсмалений і молодий. Ріка зміяста з дном співучим, хвилясто хльостають вітри, і день ховає місяць в кручу, мов у кишеню гріш старий. Клюють ліщину співом коси, дзвенить, мов мідь, широкий шлях. Іде розсміяний і босий хлопчина з сонцем на плечах. На вітер
Кинь пісню на вітер, на вітер слова! Десь шепотом віти, десь шумом трава. Не в воду глибоку, а в сонце пливеш. Подумай, нівроку: ех, світ цей без меж! Дме вітер у руна життя молоде, на яблуні струнах долоні кладе. Немає ще яблук… Хтось кличе з яруг. Послухай: це зяблик, це сірий твій друг. Ти сонно на яві, ти п'яний від сну. Десь шепотом явір вітає весну. Десь шелестом сливи… Що більше тобі? Сьогодні щасливий ти птах, далебі! Неділя, 8 січня 1933 Пейзаж з вікна
Дивись: шумує день погожий, кипить зелена заметіль. В товстому дзбані варить рожі, аж піна бризкає звідтіль. Дуднить по шибах дощ цинобри, і скло відблискує, мов сталь. Парує курявою обрій, хвилює в димі ранніх сальв. Підвівши очі з-понад книжки, побачиш світ барвистим сном, і думка, вирвавшися нишком, мов нетля, б'ється у вікно.