BooksUkraine.com » Пригодницькі книги » Витівки Йонатана Коота 📚 - Українською

Читати книгу - "Витівки Йонатана Коота"

171
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Витівки Йонатана Коота" автора Януш Пшимановський. Жанр книги: Пригодницькі книги. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 53 54 55 ... 74
Перейти на сторінку:
його хтось перевіряв, і м’який баритон твердо й рішуче промовив:

— Тер-pop, Хор-рор,[13] Мар-рмелад! Ваші улюбленці в наших руках! Можете перевірити: ніде немає ні Марієтти Пшилєппи, ні Яна Радохи. Якщо вам не хочеться, щоб збірна команда пенсіонерів вліпила вам у четвер десять сухих голів, якщо не хочете мати в неділю овочево-фруктове повидло з експортних відходів замість високосортного «Jam Sesion“, то візьміть аркушики паперу, олівці й сядьте біля приймачів, щоб через три хвилини вислухати наші категоричні пропозиції.

Інспектор ухопив сніданок, вскочив у човен і наказав:

— Давай на найвищих.

Моторист намотав шнур на махове колесо пускача і смикнув. Зачмихало — чах, чах, чах — і затихло.

— Холодний він хапає, як алкоголік чарку.

— Знайшов з чим порівнювати! — гримнув Войтасик. — Громадянин інспектор чекає, а ти тут балачки розводиш, замість хвилю гнати.

Хвилі тим часом ішли тільки від поплавця. Якась рибина шарпала за наживку, марно намагаючись звернути на себе увагу.

— Я ж і кажу, що коли гарячий, стає наче п’яний…

— Давай шнур, шарпнемо разом. Гей… гоп!

На «гоп!» шнур порвався, обидва моряки, відштовхуючи румпель, влетіли в ахтерпік[14] аж по транець[15], тут-таки підхопилися і стали різати бізань-шкоти,[16] щоб зробити з них аварійну огорожу навколо крильчатки пускача, коли інспектор крикнув:

— Стійте!

Тук-тук! — озвався мікрофон, який знову хтось перевіряв, постукуючи.

— Тихо, — шепнув Новак Войтасику.

— Тс-с, — наказав Войтасик мотористові.

— Це ми: «Тер-рор, Хор-рор, Мар-рмелад», — повідомив радіовузол.

— Хе-хе-хе! — розсміявся молодий і ще недосвідчений моторист, але зразу ж замовк і зблід, бо з динаміка транзистора після першої фрази вихопився такий страшний вереск і такий жахливий зойк, що, здавалося, шкіру здирають не лише з Марієтти та Яся, а ще й з десятка котів.

Навіть Войтасик, звиклий до розпачливого булькання громадян, які тонули, посерйознішав і надів кашкета, що був злетів з голови під час падіння.

Тільки в інспектора Новака, загартованого в боях за зміцнення і забезпечення, на обличчі не здригнувся жоден м’яз.

— Не журіться! Не втрачайте надії! Жодна волосина не впала з голови ваших улюбленців, — запевнив терористичний баритон, — і не впаде, якщо ви приймете три наші категоричні пропо…

Фраза перервалася на півслові, але це не було ні вимкненням, ні технічною несправністю, бо всі троє на борту моторки чули шум в студії, віддалені вигуки, потім ніби притишений сміх.

— Просимо вибачити за перерву в трансляції. Щойно безвідповідальні елементи намагалися вдертися на територію зайнятого нами радіовузла, — пояснював спокійний, однак трохи звеселілий баритон. — Перш ніж хтось наважиться вчинити щось подібне, хай подивиться в міській лікарні на своїх попередників. Шанувальники голосових зв’язок Пшилєппи і бомбардувальних ніг Радохи! Стримайте безвідповідальних, інакше… — і тут знову розляглися такі страшні й моторошні крики, нестямні зойки й прокльони, що їх важко передати словами. — Ось три наші категоричні пропозиції: НЕ ВИПИВАТИ, НЕ ДИМІТИ, НЕ ГАЛАСУВАТИ.

Інспекторові під час цієї передачі пересохло в горлі, він сягнув рукою по пляшку, але, ще не піднісши її до губів, завагався і відставив: якщо хтось спостерігає за ними здаля, може не прочитати напису «Просто-кола» на етикетці й подумати, що це — один із численних п’яничок.

Постовий Войтасик, сердитий через конфуз із п’яним у дим двигуном, сягнув лівою рукою до кишені, а правою вже намірився був козирнути й спитати дозволу закурити, але зупинивсь на півдорозі, подумавши, що це ж якраз і буде заборонене диміння.

Моторист, збираючись приготувати пускач, намотавши на нього новий шнур, смикнув за рештки старого, щоб одірвати його, — і тут мотор, який уже охолонув і знудьгувався за бензином, раптом завівся.

Вр-р-р-р!

— Глуши! — наказав Новак. Нещастя хочете накликати?

Поспішно, але стараючись не робити шуму, пішли на веслах униз за течією річки, в напрямку пристані під мостом.

Біля похиленої верби, яка молодим віттям стирчала вгору, а минулорічне опустила, ніби плакала, додолу, лишилась тільки бамбукова вудка, гачок якої вже давно був обгризений щупаками разом із принадою, і тепер молоді рибки гралися, наче м’ячем, корковим поплавцем.

Прибувши у відділення, інспектор Новак взяв усю справу до своїх досвідчених рук і передусім заборонив будь-які дії, щоб не накоїти дурниць. І так уже під час його відсутності половина кадрових співробітників і третина добровольців, кинутих без розвідки в бій, була виведена з ладу в результаті опухання.

Якщо все-таки втрати не були дуже значні, то лиш тому, що в Місті — важливому, але невеликому осередку — і кадрових, і резервних співробітників було

1 ... 53 54 55 ... 74
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Витівки Йонатана Коота», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Витівки Йонатана Коота"