Читати книгу - "Ескорт за примусом, Ольга Лавін"

Арнольд
Сьогодні була найкраща ніч у моєму житті – безперечно. Я так ще не кайфував від жодної жінки. Хоч вона ще зовсім не досвідчена, але така щира, що зносить вежу.
Ніжна, податлива, чуйна крихітка.
Не фригідна, якою вона себе вважала. Та й з такою зовнішністю...
Я боявся, що після того, що з нею сталося до нашої поїздки в Амстердам, вона ніколи мене не підпустить до себе. Видно помилився.
Вчора я дістав з кишені атласну чорну стрічку і поклав під ліжко, адже в нас не було часу на довгу прелюдію з родзинкою, але сьогодні я все ж таки доведу її до межі.
Вона прокинулася перша, вірніше, вона так вважала. Я ж не спав уже як півгодини, а може й більше. Коли вона заворушилась, я не міг залишитися осторонь. Картинки нашої ночі миттю пролетіли перед очима.
Я пригорнув її до себе, коли наші погляди зіткнулися і посадив на себе. Це було справжнє блаженство, милуватися її оголеним тілом у перших промінях сонця.
Знов зізнаюся, як сильно її хочу.
Намагається чинити опір, чим ще сильніше мене заводить. Ривком перевертаю її на спину і кладу її ніжки собі на плечі.
Повідомляю, що довго і болісно вилизуватиму її всю. Адже так і буде.
Але вона дивується, коли я додаю – доки у тебе будуть зав'язані очі.
В її очах переляк, але нічого боятися. Коли притуплюються одні відчуття, загострюються інші. Нині вона в цьому переконається на власному досвіді.
Заперечує, але не довго, поки на її очі не лягає стрічка і вона так пішло не облизує свої такі солодкі та смачні губи. За цю ніч я побив рекорд із поцілунків.Жодну я ще не хотів так цілувати. А її хочеться зжерти. Ось просто взяти та з'їсти.
Коли мені на думку спадають такі речі, я вже починаю сумніватися у своїй адекватності.
Зоя тремтить піді мною, важко дихає, і я навіть певен, що трохи бентежиться. Але лише трохи, адже коли я цілую її і торкаюся язиком шиї, сосків, і вводжу в неї спочатку один палець, а потім до них приєдную ще два - вона вже стогне. І я знаю, що то не імітація. Це її справжня реакція.
Коли я проходжуся язиком по клітору і всмоктую його, її починає трясти, але я міцно утримую її за ніжки, не даючи можливості втекти.

- Арні.. Не треба... Ахххммм.
Так, давай лялечка. Ще трохи і ти кінчиш!
І вона кінчає. А потім я різко ставлю її на карачки і беру ззаду. Намотую волосся на кулак і трахаю, трахаю, трахаю, поки її голос не зривається на крик, міцніше тягну за волосся, змушуючи її голову відкинутися мені на плече.
Поруч із нею я перетворююся на справжнього звіра. Рррр.
Коли Зоя вигукує вкотре моє ім'я, я закриваю їй рота долонею, і роблю найжорсткіші і найшвидші поштовхи і кінчаю їй на спину.