Читати книгу - "Мій чоловік за контрактом , Кетрін Сі"

— Що ви тут наготували? — підійшла до столу.

— Не ми, доставка їжі. 

— Так навіть краще, — взяла шматочок піци. — З тебе такий собі кухар, Сілі. 

— Агов, все не так погано! 

Ми всі разом сіли за стіл. Це не ідеальна вечеря, але ця парочка зробили все, що в їх силах. Вони зрозуміли свою помилку і вибачилися. 

Після вечері Стейсі та Ітан пішли. Сподіваюся вони не підуть пити, а розійдуться по домівках. Тайлер відразу заснув, як тільки ліг у ліжко та накрився ковдрою, а я не могла заснути. Крутилася з одного боку на інший, моя голова була зайнята думками про материнство. Зрозумівши, що заснути не вдасться я обережно встала з ліжка і накинувши халат, пішла до кухні. 

Заваривши чай я сиділа і читала різні статті про материнство, дітей та виховання дітей. Коли годинник пробив шосту п'ятдесят п'ять, я почула кроки чоловіка.

— Абі, ти чому так рано прокинулася? — поцілував мене в щоку. 

— Я й не спала, — зізнаюся. — Всю ніч провела тут. 

— Чому? 

— Не могла заснути.

— Тебе щось турбує? — Тайлер сів поряд.

— Просто думала про те, що буде коли мій живіт почне рости, потім про самі роди, а потім про те, чи зможу я впоратися з маленькою дитиною. 

— Ми разом впораємося, не хвилюйся так сильно, я казав тобі, що завжди буду поруч і буду допомагати!

— За що мені такий чудовий чоловік?

— Ні за що, просто так, — опускає голову на моє плече. — Кожна жінка заслуговує на люблячого чоловіка, що готовий заради неї на все.

— І я вдячна, що змогла знайти такого чоловіка. 

Ми стільки пройшли разом і Тайлер завжди захищав мене, завжди слухав, навіть коли був злий на мене. Якби не він, я б навряд витримала весь цей тиск зі сторони рідних та репортерів. 

— Як справи на роботі? Сильно впали продажі? 

— Взагалі не впали, навпаки — виросли. Всі купують прикраси з останньої колекції, багато позитивних відгуків. 

— Справді? 

— А ще, всі хочуть купити колекційні прикраси. 

— Не пощастило їм, ти виготовляєш лише один екземпляр. 

— І він належить тобі, моїй коханій Абігейл.

Після сніданку Тайлер поїхав на роботу, а мені наказав лягти спати і навіть не думати їхати на роботу. 

— І навіщо купував мені робочий стіл тоді?

— Щоб ти могла працювати, але ж не тоді, коли ти всю ніч не спала! 

Саме такий діалог відбувся між нами, коли я почала протест, що також піду на роботу. 

Ось звикну жити за його рахунок і що мені тоді робити? З такими думками я поринула у вирій сновидінь.